Титанобоа

Для дорослих

Розміри. Head et al. (2009) зіставили форму хребців із місцями в хребті сучасних удавів і за шириною хребця оцінили загальну довжину в 12,82 ± 2,18 м, а масу за співвідношеннями довжини й маси в анаконд і південноафриканських пітонів оцінили приблизно в 1135 кг, із діапазоном 652-1819 кг. Поправка 2011 року виправила формулу й порядок додаткових даних, але нових розмірів не дала. Feldman et al. (2016) за іншим рівнянням для удавів отримали 730 кг для 13-метрової змії, Rivas (2023) за даними анаконд близько 1232 кг для невагітної самиці й 1465 кг для вагітної. Тези конференцій Head et al. (2013) пропонують 14,3 ± 1,28 м за реконструйованим 40-сантиметровим черепом, Head et al. (2018) 12-13 м без хвоста. На картці 12,8 м і 1135 кг з Head et al. (2009) як одна приблизна оцінка; інші числа не є межами можливої маси, і змішувати методи в одну виміряну цифру не можна.

Змія-термометр. Head et al. (2009) за розміром змії оцінили середньорічну температуру тодішніх тропіків у 30-34 °C. Sniderman (2009) заперечив калібрування на прикладі вимерлих варанів, Makarieva et al. (2009) з іншим показником обміну речовин отримали потепління лише на 1,9-3,7 °C понад сучасне, Denny et al. (2009) доводили, що поведінка й теплова інерція роблять розмір тіла ненадійним термометром. Автори відповіли, що їхня модель це враховує, а змінений показник дав би 28-31 °C. Оцінка 30-34 °C залишається спірною.

Їжа. Head et al. (2009) порівнювали титанобоа з анакондою і вважали родичів крокодилів можливою здобиччю. Тези Head et al. (2013, 2018) за будовою черепа й тіла вказують на переважно рибне харчування. Rivas (2023) розглядав і інших річкових хребетних. У наведених дослідженнях не описано збереженого вмісту шлунка титанобоа; її раціон відновлюють за непрямими ознаками.

Найбільша змія? У 2009 році титанобоа описали як найбільшу відому змію. Datta & Bajpai (2024) оцінили індійського васукі приблизно в 11-15 м, що перекривається з оцінками титанобоа, тож правильніше казати «одна з найбільших відомих змій».

Знахідки. Голотип UF/IGM 1 це один хребець; паратип UF/IGM 2 майже цілий хребець, який теж використали для оцінки розмірів. Кістки знайшли у вугільній шахті Серрехон у Ла-Гуахірі. Вік: це вік шарів формації Серрехон (середній і пізній палеоцен), а не дати появи й зникнення виду. Смітсонівська мандрівна виставка «Titanoboa: Monster Snake» показувала модель у повну величину (у 2013 році у Флориді). У 2024 році Національний геологічний музей Колумбії вперше виставив справжні хребці.

Родичі. Head et al. (2012) за хребцями ставили поруч із титанобоа рід Boa; Head et al. (2013) у попередньому аналізі черепа знайшли схожість з удавами островів Тихого океану й Мадагаскару, а Head (2015) припускає, що титанобоа стоїть біля основи гілки неотропічних удавів (Boinae). Albino & Brizuela (2014) вважають ближчими за сучасного Boa викопних удавів Патагонії, зокрема Chubutophis grandis. Palci et al. (2024) наголошують, що для надійної відповіді потрібні суворіша перевірка й опис черепа; тож анаконда й звичайний удав тут лише приклади живої рідні, а не встановлена найближча пара.

Друга змія. Garberoglio et al. (2024) показали, що шість хребців з формації Серрехон, раніше віднесених до Titanoboa (частина UF/IGM 16), відрізняються від неї й належать до водяних змій палеофіїд. Цю змію ще не названо; її довжину, близько 8 м, оцінено за розмірами хребців і порівнянням із сучасними зміями, а шість хребців не обов'язково належали одній тварині.

Звідки ми це знаємо

1. Head et al. (2009). Giant boid snake from the Palaeocene neotropics reveals hotter past equatorial temperatures
2. Florida Museum of Natural History. Titanoboa: Monster Snake
3. Natural History Museum, London. What is the biggest snake in the world?
4. Feldman et al. (2016). Body sizes and diversification rates of lizards, snakes, amphisbaenians and the tuatara
5. Rivas (2023). What can studying anacondas tell us about Titanoboa cerrejonensis? Exploring the life of an extinct giant snake using an extant pretty big snake
6. Head et al. (2013). Cranial osteology, body size, systematics, and ecology of the giant Paleocene snake Titanoboa cerrejonensis
7. Head et al. (2018). Postcranial anatomy of the giant snake Titanoboa cerrejonensis: implications for estimating ecology and body size
8. Paleobiology Database contributors. Paleobiology Database taxon record: Titanoboa cerrejonensis
9. Florida Museum of Natural History. Titanoboa: Rare, Beautiful & Fascinating: 100 Years at Florida Museum
10. Wing et al. (2009). Late Paleocene fossils from the Cerrejón Formation, Colombia, are the earliest record of Neotropical rainforest
11. Florida Museum of Natural History. Ancient crocodile relative likely food source for Titanoboa
12. Florida Museum of Natural History. New ancient crocodile relative from land of Titanoboa named
13. Cadena et al. (2012). New pelomedusoid turtles from the late Palaeocene Cerrejón Formation of Colombia and their implications for phylogeny and body size evolution
14. Paleobiology Database contributors. Paleobiology Database occurrence record: Titanoboa, Cerrejón Formation
15. Head et al. (2011). Corrigendum: Giant boid snake from the Paleocene neotropics reveals hotter past equatorial temperatures
16. Sniderman (2009). Biased reptilian palaeothermometer?
17. Makarieva et al. (2009). Re-calibrating the snake palaeothermometer
18. Denny et al. (2009). Can the giant snake predict palaeoclimate?
19. Head et al. (2009). Head et al. reply
20. Datta & Bajpai (2024). Largest known madtsoiid snake from warm Eocene period of India suggests intercontinental Gondwana dispersal
21. Florida Museum of Natural History. Primary Type Specimens: Vertebrate Paleontology Collection
22. Servicio Geológico Colombiano. Por primera vez, el Museo Geológico Nacional expone las vértebras originales de la Titanoboa
23. Head (2015). Fossil calibration dates for molecular phylogenetic analysis of snakes 1: Serpentes, Alethinophidia, Boidae, Pythonidae
24. Palci et al. (2024). A new booid snake from the Eocene (Lutetian) Konservat-Lagerstätte of Geiseltal, Germany, and a new phylogenetic analysis of Booidea
25. Head et al. (2012). Fossil evidence for earliest Neogene American faunal interchange: Boa (Serpentes, Boinae) from the early Miocene of Panama
26. Albino & Brizuela (2014). An Overview of the South American Fossil Squamates
27. Florida Museum of Natural History. Titanoboa
28. Garberoglio et al. (2024). New record of aquatic snakes (Squamata, Palaeophiidae) from the Paleocene of South America
29. Garberoglio et al. (2023). New records of aquatic snakes (Squamata, Palaeophiidae) from the Paleocene of South America (conference abstract, p. 64)

Хто намалював і сфотографував

• Титанобоа, згорнута кільцями, реконструкція художника: Nobu Tamura, CC BY 3.0 (віддзеркалено)
• Силует випростаної титанобоа: Gamma 124 (за малюнками Steveoc 86 і Oryctolagus XL), CC BY-SA 4.0 (силует вирізано з порівняльної схеми змій, віддзеркалено)
• Силует згорнутої титанобоа: Nobu Tamura (змінив T. Michael Keesey), CC BY 3.0 (переведено в PNG, віддзеркалено)
• Копія хребця титанобоа в Національному геологічному музеї, Богота: Rextron, CC BY-SA 4.0 (обрізано)
• Копії хребців титанобоа й сучасної анаконди в музеї в Боготі: Rextron, CC BY-SA 4.0 (обрізано)

Звідки карта

• Місця знахідок: The Paleobiology Database, CC0 (дані завантажено 2026-11-12).
• Суходіл сьогодні: Natural Earth, суспільне надбання.
• Материки й місця знахідок тоді: GPlates Web Service (EarthByte), модель Merdith et al. 2021, CC BY 4.0.

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.