Шастазавр

Не динозавр, а морський ящір

Shastasaurus pacificus

Тихоокеанський ящір з Шасти. Шаста це місцевість у Каліфорнії, де знайшли його кістки. Назву дав учений Мерріам у 1895 році.

Таким він був
Шастазавр, малюнок художника
А де скелет?

Цілого скелета ще ніхто не знайшов. Нижче, у знаменитих знахідках, видно кістки, які вже є.

Шастазавр був великим морським ящером-іхтіозавром, а от якою була його морда, вчені досі сперечаються.

Що їв

М'ясо

Як здобував їжу

Мабуть, підпливав до здобичі й хапав її. Одні вчені думали, що він засмоктував їжу в рот, але інші з цим не згодні. 2,4,5

Мабуть

Як швидко плавав

Вчені не знають 2,3

У джерелах цієї картки немає розрахунку його швидкості, тож як швидко він плавав, невідомо.

Який завбільшки

Приблизно 7 м завдовжки. Це 6 дітей, якщо покласти їх у ряд. Важив приблизно 1,5 т. 3

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Шастазавр не динозавр. Він іхтіозавр, морський ящір з іншої гілки плазунів. 2,5,6Чому?
  • Одна реконструкція показує, що він був приблизно 7 метрів завдовжки. Це як 6 дітей у ряд! 3
  • За тією самою оцінкою він важив приблизно півтори тонни. Зважити його ніхто не міг, тож вагу рахують за відтвореним тілом. 3
  • Його кістки з Каліфорнії мають вік тріасового періоду, ще до юрського. 2
  • У 1893 році вчений шукав у Каліфорнії скам'янілі мушлі давніх молюсків, амонітів. А натрапив на кістки морського ящера, шастазавра. 11
  • Перша знахідка, за якою його назвали, була зовсім невелика: кілька кісточок хребта, ребра й кістки таза. 7,8
  • Деякі з цих кісток спочатку прийняли за кістки плеча. Згодом Мерріам зрозумів, що це кістки таза. 8,7
  • У часткового черепа шастазавра з Каліфорнії не зберігся передній кінець морди. Тому вчені не знають напевно, якою вона була. 2
  • Нижня щелепа в цього черепа дуже тонка. 2
  • Одні вчені думають, що морда в нього була коротка і зовсім без зубів. Але переднього кінця морди не збереглося, тож це лише здогадка. 2,5
  • Вчені перевіряли, чи він засмоктував їжу. Форма щелеп і кісток горла більше підходить до того, що він підпливав до здобичі й хапав її. 4,2,5
  • У Канаді знайшли іхтіозавра-велетня, який, за оцінкою вчених, мав близько 21 метра завдовжки. Але це інший вид, і вчені сперечаються, чи це шастазавр. 9,2,5

Чому?

Кого їв

  • Головоногі, схожі на кальмарівМабуть

    Таку здобич припустили вчені, які думали, що він засмоктував їжу. Це здогадка, а не знахідка в шлунку, і її оскаржують. 2,4

  • РибаМабуть

    Теж лише здогадка тих самих учених. Яку рибу він міг їсти, невідомо. 2,4

Коли жив

Тріасовий період, 237-227,3 млн років тому 1,2

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
237-227,3

Де знайшли кістки

Земля сьогодні

Тут знайшли кістки

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Округ Шаста, Каліфорнія, США

Родичі

Найближчі родичі

Близькі родичі шастазавра це інші іхтіозаври, наприклад шонізавр і гуанлінзавр, але хто з них найрідніший, вчені ще сперечаються. Серед тих, хто живе зараз, це, може, крокодили й птахи, але й тут вчені не згодні. 2,5,12,13,14

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок жив за 7-15 мільйонів років до шастазавра. Разом вони: Іхтіозаври. У всіх, хто далі на цій гілці, є: лапи стали ластами для плавання.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок з динозаврами жив за 25-70 мільйонів років до шастазавра. Разом вони: Плазуни й птахи.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок із ссавцями жив за 80-120 мільйонів років до шастазавра. Разом вони: Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.

    З ними:

  2. Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок жив за 150-230 мільйонів років до шастазавра.

    З ними:

  3. І ще далі

    Спільний предок жив за 200-230 мільйонів років до шастазавра.

    З ними:

  4. Тварини з щелепами

    Спільний предок жив за 200-250 мільйонів років до шастазавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  5. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 300-520 мільйонів років до шастазавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  6. Тварини

    Спільний предок жив за 330-670 мільйонів років до шастазавра.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Нектозавр

    Морський ящір-талатозавр. Його кістки знаходять у тих самих шарах вапняку в Каліфорнії. 7

  • Талатозавр

    Ще один морський ящір з тих самих шарів. 7

  • Амоніт тропітес

    Морська тварина з мушлею. Її знаходять у тих самих шарах, що й кістки іхтіозаврів. 7

Знамениті знахідки

Частковий череп шастазавра UCMP 9017 з різних боків і малюнок його кісток
Частковий череп з Каліфорнії з різних боків і малюнок його кісток. Кінчика морди немає, тому вчені сперечаються, якою вона була.

Для дорослих

Який шастазавр. Картка розповідає про Shastasaurus pacificus з Каліфорнії, типовий вид роду. Розміри й факти тут стосуються лише каліфорнійських знахідок; канадський sikanniensis і китайський liangae, які деякі автори відносили до Shastasaurus, описано окремо нижче.

Розміри. Paul (2022) оцінює S. pacificus з Північної Каліфорнії приблизно в 7 м і 1,5 т. Це одна реконструкція за неповними рештками (частковий череп і менша частина скелета), без названого екземпляра й без довірчого інтервалу.

Канадський велетень. Nicholls & Manabe (2004) назвали Shonisaurus sikanniensis з Британської Колумбії й оцінили його типовий екземпляр у 21 м. Sander et al. (2011) за своїм філогенетичним аналізом перенесли його до Shastasaurus, а Ji et al. (2013) за переглянутим аналізом повернули до Shonisaurus. Ці 21 м не стосуються S. pacificus.

Китайський liangae. Sander et al. (2011) перенесли Guanlingsaurus liangae з Гуйчжоу до Shastasaurus як S. liangae. Ji et al. (2013) описали нового молодого екземпляра, переглянули будову скелета й знову відокремили Guanlingsaurus як рід, близький до Shonisaurus. Тому китайські скелети, кількість хребців і розміри тут не подано як дані про S. pacificus.

Морда й живлення. Старі реконструкції мали довгу зубасту морду. Sander et al. (2011) запропонували коротку беззубу морду й живлення засмоктуванням м'яких головоногих і риби за аналогією із зубатими китами; прямі докази були здебільшого з китайського liangae, а на S. pacificus ідею поширено обережно, бо кінчика морди у черепа UCMP 9017 немає. Ji et al. (2013) встановили, що довжину під'язикових кісток у китайських скелетів переоцінено. Motani et al. (2013) кількісно порівняли щелепи й під'язикові кістки (зокрема UCMP 9017 під назвою S. alexandrae) і віддали перевагу хапанню здобичі на ходу. Засмоктування є гіпотезою, а не встановленим фактом; конкретної здобичі S. pacificus не доведено.

Екземпляри. Оригінальний матеріал, за яким Merriam (1895) назвав вид, складався з хребців, фрагментів ребер і кісток таза (Merriam 1902, 1908). Hilton (2003) згадує S. pacificus з номером UCMP 9077, але не встановлює, що це оригінальний матеріал. Частковий череп і скелет UCMP 9017 спершу був типом Shastasaurus alexandrae; Sander et al. (2011) дослідили його як S. pacificus і назвали вже запропонованим раніше неотипом, посилаючись на попередню працю, але Motani et al. (2013) ще наводили його як S. alexandrae.

Швидкість. Окремих розрахунків швидкості для S. pacificus у використаних джерелах немає, і швидкість інших іхтіозаврів сюди не перенесено.

Вік. Sander et al. (2011) відносять каліфорнійські знахідки до пізнього карнію; 237-227,3 млн років є межами карнійського ярусу в PBDB, а не датами появи й зникнення виду. Ширші карнійсько-норійські діапазони для роду включають спірні канадські й китайські види.

Зображення. Малюнок відтворює коротку беззубу морду за Sander et al. (2011), тож ця деталь є гіпотезою. Силует для порівняння розмірів показує родича sikanniensis (PhyloPic, Gareth Monger), бо окремого силуету S. pacificus для цієї картки не знайшли; морда й пропорції в нього можуть відрізнятися. Фото повного скелета чи схеми скелета S. pacificus з вільною ліцензією не знайдено.

Родичі. Sander et al. (2011) ставили найближчим до S. pacificus китайський вид, який вони називали Shastasaurus liangae; Ji et al. (2013) повернули його в рід Guanlingsaurus і зробили Shastasaurus сестринським до пари Guanlingsaurus і Shonisaurus. Bindellini et al. (2024) ставлять поруч ширшу гілку з Shonisaurus, Callawayia, Californosaurus, Toretocnemidae і Parvipelvia, але лише в дереві більшості; у строгому консенсусі ці зв'язки не розв'язані. Чи є шастазавриди однією природною родиною, теж спірно: Ji et al. (2013) таку групу отримують, Bindellini et al. (2024) ні. Серед живих тварин Wolniewicz et al. (2023) ставлять іхтіозаврів на бік архозаврів, тобто ближче до крокодилів і птахів, а Maisch (2025) висуває гіпотезу близької спорідненості іхтіозаврів з оуенетидами, поза неодіапсидами.

Звідки ми це знаємо

  1. Paleobiology Database contributors. Paleobiology Database occurrence 1419468, Shastasaurus pacificus, Hosselkus Limestone
  2. Sander et al. (2011). Short-Snouted Toothless Ichthyosaur from China Suggests Late Triassic Diversification of Suction Feeding Ichthyosaurs
  3. Paul (2022). The Princeton Field Guide to Mesozoic Sea Reptiles, p. 139 (Shastasaurus pacificus species account)
  4. Motani et al. (2013). Absence of Suction Feeding Ichthyosaurs and Its Implications for Triassic Mesopelagic Paleoecology
  5. Ji et al. (2013). A new juvenile specimen of Guanlingsaurus (Ichthyosauria, Shastasauridae) from the Upper Triassic of southwestern China
  6. Natural History Museum, London. What is an ichthyosaur? The real sea dragons that once swam beneath the waves
  7. Merriam (1908). Triassic Ichthyosauria, with special reference to the American forms
  8. Merriam (1902). Triassic Ichthyopterygia from California and Nevada
  9. Nicholls & Manabe (2004). Giant ichthyosaurs of the Triassic: a new species of Shonisaurus from the Pardonet Formation (Norian: Late Triassic) of British Columbia
  10. Merriam (1895). On some reptilian remains from the Triassic of northern California
  11. Hilton (2003). Dinosaurs and Other Mesozoic Reptiles of California, pp. 88, 129
  12. Bindellini et al. (2024). Postcranial anatomy of Besanosaurus leptorhynchus (Reptilia: Ichthyosauria) from the Middle Triassic Besano Formation of Monte San Giorgio (Italy/Switzerland), with implications for reconstructing the swimming styles of Triassic ichthyosaurs
  13. Wolniewicz et al. (2023). An armoured marine reptile from the Early Triassic of South China and its phylogenetic and evolutionary implications
  14. Maisch (2025). Ichthyosaur ancestors - the case against a diapsid origin of ichthyosaurs revisited

Хто намалював і сфотографував

  • Шастазавр, малюнок художника: DiBgd, CC BY-SA 4.0 (віддзеркалено)
  • Силует близького родича шастазавра: Gareth Monger, CC BY 3.0 (переведено в PNG, віддзеркалено; це силует родича sikanniensis, а не самого шастазавра)
  • Частковий череп шастазавра UCMP 9017 з різних боків і малюнок його кісток: P. Martin Sander, Xiaohong Chen, Long Cheng, Xiaofeng Wang, CC BY 2.5

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.