Гелікоприон

Не динозавр, а риба

Helicoprion

Спіральна пилка, з грецької. Так його назвав Олександр Карпінський у 1899 році за знахідками з Уралу.

Таким він був
Гелікоприон збоку, реконструкція художника
А де скелет?

Скелет гелікоприона був із хряща, а хрящ рідко стає скам'янілістю. Тому знаходять переважно спіралі зубів і зрідка шматочки щелеп. Цілого тіла ніхто не бачив, його домальовують. 9,7,3Чому?

У гелікоприона в нижній щелепі росла спіраль із зубів, схожа на круглу пилку.

Що їв

М'ясо

Як здобував їжу

Мабуть, ловив м'яких тварин на кшталт кальмарів і розрізав їх, раз у раз відкриваючи й закриваючи рот. 4,5

Мабуть

Як швидко плавав

Вчені не знають 3

Його тіла й плавців не знайшли, тож як швидко він плавав, вгадати не можна.

Який завбільшки

Приблизно 7 м завдовжки. Це 6 дітей, якщо покласти їх у ряд. 3

Це оцінка для гелікоприона з однією з найбільших знайдених спіралей зубів. Цілого тіла ніхто не знайшов.

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Гелікоприон не динозавр, а риба. 6
  • Його довго вважали акулою. Але вчені з'ясували, що він ближчий родич химер, риб, які живуть і сьогодні. 7,5
  • Спіраль із зубів росла посередині нижньої щелепи. 7
  • А вгорі в роті в нього були десятки крихітних пласких зубчиків, кожен близько двох міліметрів. 5
  • Старі зуби він не губив, а закручував усередину спіралі. Тому найменші зуби в серединці, а найбільші на краю. 5,1
  • В одній знаменитій спіралі 117 зубів, а завширшки вона 23 сантиметри. 7
  • Вчені просвітили камінь спеціальним рентгеном і так побачили щелепи всередині. 8
  • Передні, середні й задні зуби, мабуть, робили різну роботу: хапали, різали й проштовхували їжу далі в рот. 4
  • У його щелепі зберігся хрящ. Мабуть, він не давав спіралі з зубів вколоти гелікоприона в голову, коли той закривав рот. 4,5
  • Одна з найбільших знайдених спіралей була завширшки 56 сантиметрів, а один її зуб був заввишки 14 сантиметрів. За такою спіраллю вчені прикидають, що її власник був завдовжки близько 7 метрів. 5,3
  • Його скелет був із хряща, а хрящ погано зберігається. Тому зазвичай знаходять тільки спіралі зубів. 9Чому?
  • Цілого тіла ніхто не знайшов. Художники домальовують його, дивлячись на інших давніх риб. 3
  • Знахідка "Айдахо номер 5" багато років пролежала далеко, у Данії, а у 2023 році повернулася додому, в Айдахо. 10
  • Спіраль із Японії довго дивувала вчених, доки вони не впізнали в ній гелікоприона. 11

Чому?

Кого їв

  • ГоловоногіМабуть

    Родичі кальмарів, м'які або з мушлею, з якої він міг виймати м'яке тіло. Так думають за будовою щелеп, а їжі в животі не знайшли. 4,5

  • Риби без панцираМабуть

    Його зуби могли різати м'яку рибу. Яку саме, невідомо. 7

Коли жив

Пермський період, 290,1-266,9 млн років тому 1,2

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
290,1-266,9

Де знайшли скам'янілості

Земля сьогодні

Тут знайшли скам'янілості

Для однієї знахідки вчені ще не відновили, де вона була тоді.

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Округ Беар-Лейк, Айдахо, США
  • Округ Бінгем, Айдахо, США
  • Красноуфимськ, Урал, Росія
  • Західна Австралія, Австралія
  • Округ Брюстер, Техас, США

Хто ще жив на цьому материку в той самий час

Північна Америка

Азія

Родичі

Найближчі родичі

Найближча жива рідня гелікоприона це, мабуть, химери, а не акули. Серед вимерлих риб у нього були родичі з тієї самої родини, наприклад токсоприон, але хто найрідніший, вчені ще не знають. 7,15,5

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок жив за 90-170 мільйонів років до гелікоприона. Разом вони: Хрящові риби. У всіх, хто далі на цій гілці, є: скелет усередині тіла здебільшого з хряща, твердого, але гнучкого.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок з динозаврами жив за 150-170 мільйонів років до гелікоприона.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок жив за 150-200 мільйонів років до гелікоприона. Разом вони: Тварини з щелепами. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  2. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 240-470 мільйонів років до гелікоприона. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  3. Тварини

    Спільний предок жив за 280-610 мільйонів років до гелікоприона.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Наутилоїди й амоніти

    Головоногі з мушлями. Їх і гелікоприона знаходили в тих самих шарах каменю у Вайомінгу, США. Чи їв їх гелікоприон, невідомо. 12

  • Плечоногі

    Маленькі морські тваринки з мушлею. 12

  • Риби з кістками

    Їхні рештки теж знаходили в тих шарах каменю у Вайомінгу. Який це вид, невідомо. 12

Знамениті знахідки

Спіраль зубів гелікоприона в чорному камені
Ця спіраль з Айдахо допомогла вченим зрозуміти, що зуби росли в нижній щелепі.
Велика спіраль зубів гелікоприона в музеї
Спіраль з Айдахо в музеї в Юті. Подивися, як зуби більшають від серединки до краю.
Спіраль зубів гелікоприона з Техасу
Спіраль із Техасу. Її показують у Музеї Філда в Чикаго.
Спіраль зубів гелікоприона в музеї в Нью-Йорку
Ще одна спіраль з Айдахо. Вона в Американському музеї природознавства в Нью-Йорку.

Для дорослих

Спіраль. КТ-сканування IMNH 37899 (Idaho No. 4) показало хрящі щелеп і поставило спіраль уздовж середини нижньої щелепи, яку вона заповнює (Tapanila et al. 2013). Раніше спіраль ставили на морду, у горло, на хвіст або на спинний плавець; Lebedev (2009) ставив її біля кінчика видовженої нижньої щелепи. Цю анатомічну суперечку вважають розв'язаною.

Хто він. Tapanila et al. (2013) за будовою щелепного суглоба віднесли гелікоприона до стовбурових суцільноголових (Euchondrocephali), тобто на гілку химер; Tapanila et al. (2020) цю думку зберегли, але відзначили, що зв'язки всередині едестоїдів погано розв'язані. Ближчість до химер підтримана краще, ніж стара картина "акули", але точний порядок гілок невідомий. На нашому дереві він висить на вузлі хрящових риб разом зі стетакантом.

Розміри. Gayford et al. (2024) перерахували пропорції за Lebedev (2009) для спіралі 0,56 м і отримали 7,0-11,2 м; із коротшою щелепою за КТ виходить близько 7,0 м, і цю оцінку показує картка; 11,2 м спирається на довшу щелепу, яку ця сама робота відкидає. Пресреліз ISU (2013) згадує модель близько 4 м і можливу тварину 7,6 м; Australian Museum наводить 10,5-20,3 м без пояснення методу. Це реконструкції, а не виміряні скелети, і велику спіраль надійно не віднесено до одного виду. Масу не оцінено.

Живлення. За моделлю щелеп Ramsay et al. (2015) передні зуби чіпляли, середні різали, задні проштовхували їжу, а повторне відкривання й закривання рота розрізало здобич; тверді предмети вислизали, тож модель указує на м'яку їжу. Tapanila et al. (2020) описують можливий спосіб діставати м'які частини з мушель головоногих. Tapanila et al. (2013) за ріжучими зубами й рідким зносом припускають і слабко броньованих риб. Збереженої їжі не знайдено. Як він полював, невідомо.

Види. Tapanila & Pruitt (2013) визнають три види: H. davisii, H. bessonowi і H. ergassaminon; їх розрізняють за формою й розташуванням зубів, а молоді спіралі розрізнити важче. Голотип H. ergassaminon, Idaho No. 5 із Gay Mine, надіслали на дослідження до Данії у 1961 році; у 2017 році його знову виявили в музейній колекції, а в липні 2023 року повернули до Музею природознавства Айдахо.

Час і назва. Рід назвав Карпінський (1899) за знахідками з Уралу, зокрема H. bessonowi. Для картки вибрано частину записів PBDB з артинського й роудського ярусів, із межами 290,1-266,9 млн років. Це неповний діапазон: у базі є й давніші (сакмарський H. bessonowi) та молодші (кепітенський Helicoprion sp.) записи, які потребують окремої перевірки. Ці числа не позначають появу й зникнення роду. Спіраль UMUT PV07477 з префектури Ґумма зберігається в Університетському музеї Токійського університету.

Родичі. Lebedev et al. (2026) у ревізії зубів відносять до родини Helicoprionidae також Parahelicoprion, Karpinskiprion, Toxoprion, Sarcoprion і Shaktauites, але сестринського роду в цих працях не визначено. Tapanila et al. (2020) відзначають схожість зубів Toxoprion і Helicoprion, але як сестринські роди їх не перевіряли. Tapanila et al. (2020) ставили Helicoprion разом з Agassizodus у родину Agassizodontidae, а Lebedev et al. (2026) за будовою тканин зубів відокремлюють Agassizodus і зберігають Helicoprionidae. Найближчою живою групою тут є химери загалом, жоден окремий вид не ближчий за інші.

Звідки ми це знаємо

  1. Tapanila & Pruitt (2013). Unraveling species concepts for the Helicoprion tooth whorl
  2. Paleobiology Database. Paleobiology Database: Helicoprion occurrences, with stratigraphy, coordinates, and references
  3. Gayford et al. (2024). Cautionary tales on the use of proxies to estimate body size and form of extinct animals
  4. Ramsay et al. (2015). Eating with a saw for a jaw: Functional morphology of the jaws and tooth-whorl in Helicoprion davisii
  5. Tapanila et al. (2020). Saws, Scissors, and Sharks: Late Paleozoic Experimentation with Symphyseal Dentition
  6. Paleobiology Database. Paleobiology Database: Helicoprion taxonomic record
  7. Tapanila et al. (2013). Jaws for a spiral-tooth whorl: CT images reveal novel adaptation and phylogeny in fossil Helicoprion
  8. Idaho State University. Idaho State University researchers solve mysteries of ancient shark with spiral-toothed jaw
  9. Australian Museum. Helicoprion
  10. Idaho State University. Fossil Found: Idaho No. 5 Returns to Idaho Museum of Natural History after 60+ Years
  11. Kubo, The University Museum, The University of Tokyo. B16 Helicoprion bessonowi
  12. Paleobiology Database. Paleobiology Database: Phosphoria Formation, Meade Peak Phosphatic Shale, collection 11229
  13. Lebedev (2009). A new specimen of Helicoprion Karpinsky, 1899 from Kazakhstanian Cisurals and a new reconstruction of its tooth whorl position and function
  14. Pfleger, Oceana. Shark Fact Friday #4: Fossil Friday Edition
  15. Lebedev et al. (2026). The earliest stem edestoid (Eugeneodontiformes, Chondrichthyes) from the Viséan (lower Carboniferous) of Tula Region, Central Russia, and a revision of Edestoidea

Хто намалював і сфотографував

  • Гелікоприон збоку, реконструкція художника: Entelognathus, CC BY-SA 4.0
  • Силует гелікоприона: Olof Moleman, CC BY 4.0 (переведено в PNG, віддзеркалено)
  • Спіраль зубів гелікоприона в чорному камені: James St. John, CC BY 2.0
  • Велика спіраль зубів гелікоприона в музеї: James St. John, CC BY 2.0
  • Спіраль зубів гелікоприона з Техасу: James St. John, CC BY 2.0
  • Спіраль зубів гелікоприона в музеї в Нью-Йорку: Skye McDavid, CC BY-SA 4.0

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.