Курка

Для дорослих

Розміри. Цифри на картці стосуються самців дикої банківської курки (Gallus gallus), від якої походить домашня: 65-78 см завдовжки і 0,672-1,45 кг (Cornell Lab of Ornithology, All About Birds). Самиці мають 41-46 см завдовжки і 0,485-1,05 кг. Розміри домашніх порід можуть бути іншими. Висоти в стегні жодне з перевірених джерел не дає. Сторінка Cornell не відкрилася автоматичній перевірці посилань (HTTP 403), її текст прочитано через пошуковий індекс.

Силует. Ширину силуету на малюнку прирівняно до загальної довжини дикого півня, 0,78 м. Це орієнтовне порівняння: перевіреної висоти півня ці джерела не наводять.

Вік. На шкалі часу домашня курка починається приблизно 3700 років тому: це старша межа датування найдавніших безсумнівних кісток домашніх курей, приблизно 1650-1250 рр. до н. е. (Peters et al. 2022). Рід Gallus набагато давніший. За молекулярною оцінкою Lawal et al. (2020), лінії банківської курки і зеленої курки (Gallus varius) розійшлися приблизно 5,7 млн років тому, з довірчим інтервалом 4,9-6,1 млн років. Це не дата скам'янілості і не вік домашньої курки. Коли саме з'явився вид Gallus gallus, перевірені джерела не встановлюють.

Одомашнення. Коли кури стали домашніми, досі обговорюють, бо гени й археологія дають різні дати. Wang et al. (2020) за 863 геномами вивели домашніх курей переважно від підвиду G. g. spadiceus і оцінили, що домашня лінія відокремилася приблизно 9500 ± 3300 років тому; самі автори застерігають, що відокремлення лінії не обов'язково означає одомашнення. Peters et al. (2022) називають найдавнішими безсумнівними кістками домашніх курей знахідки з неолітичного поселення Бан Нон Ват у північно-східному Таїланді, приблизно 1650-1250 рр. до н. е. Генетичне розділення може бути старшим за одомашнення, а найдавніша надійна знахідка не обов'язково позначає його початок.

Динозавр. NHM пояснює, що птахи є динозаврами, які дожили до наших днів. Вони належать до тероподів, тієї самої групи, що й тиранозавр, але походять від дрібних тероподів, а не від гігантів на кшталт T. rex. Класифікація курки за NHM і MCZbase: Dinosauria, Theropoda, Aves, Galliformes, Phasianidae.

Ознаки. Вилочку мають і курка, і тиранозавр та багато інших тероподів (AMNH; сторінка не відкрилася автоматичній перевірці, HTTP 403). Повітряні порожнини розвиваються лише в деяких кістках курки; огляд Moore & Schachner (2025) описує таку пневматизацію скелета птахів, а кістки з повітрям відомі й в інших тероподів. Три пальці, спрямовані вперед, NHM називає ознакою тероподів; у типової курячої лапи ще один палець спрямований назад (Coles 2009).

Білок. Asara et al. (2007) повідомили про послідовності колагену з кістки тиранозавра, а Organ et al. (2008) за цими даними поставили тиранозавра поруч із птахами. Buckley et al. (2008) заперечили, що автентичність доведено недостатньо. Bern et al. (2009) під час повторного аналізу знову знайшли збіги з пташиним колагеном, але не змогли виключити забруднення. Йдеться про білок, а не про ДНК динозавра, і ці дані не означають, що кури походять від тиранозавра.

Швидкість. Maina & Jimoh (2013) досліджували домашніх курей на біговій доріжці; найбільша швидкість у досліді була 2,95 м/с, тобто близько 10,6 км/год, і птахам було важко витримати таке навантаження. Rose et al. (2015) порівнювали найбільшу швидкість, яку кури можуть довго підтримувати, у двох різновидів, виведених на різний розмір тіла: у півнів вона вища, ніж у курок. Протоколи різні, тож єдиного рекорду ці роботи не дають, а надійної оцінки найбільшої швидкості дикої банківської курки ми не знайшли.

Їжа. Arshad et al. (2000) вивчали диких банківських курей у садах і на плантаціях каучукових дерев та олійної пальми в Селангорі, Малайзія. Птахи розгрібають опале листя і весь час рухаються, шукаючи їжу; у волі знаходили плоди олійної пальми, мурах, термітів і помітну кількість вуховерток. Позначка "мабуть" біля їжі та ворогів не означає сумніву в спостереженнях: "точно знаємо" в цій енциклопедії зарезервовано для прямих скам'янілих доказів, тому сучасні спостереження позначено як "мабуть".

Вороги. Rao et al. (2023) на Хайнані стежили за гніздами диких курей камерами і ставили несправжні гнізда з яйцями. Яйця з несправжніх гнізд брали великий кукаль (Centropus sinensis) і гризуни. Це показує можливих грабіжників гнізд, але не дає повного списку хижаків природних гнізд. У власних спостереженнях Rao et al. (2023) не зафіксували нападів на дорослих курей. Стаття також наводить літературні відомості про інших природних ворогів. Конкурентів за їжу перевірені джерела не визначають, тому розділ про конкурентів порожній.

Знахідки. Скам'янілостей самої курки в галереї немає, там її родичі. Берлінський екземпляр археоптерикса зберігається в Музеї природознавства в Берліні; музей називає його свідченням переходу від класичних динозаврів до живих динозаврів, тобто птахів. Голотип мікрораптора IVPP V 13352 належить колекції Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології в Пекіні; Hone et al. (2010) сфотографували його в ультрафіолеті й побачили сліди пір'я, які у звичайному світлі можна не помітити. Найдавніші безсумнівні кістки домашніх курей з Бан Нон Вата є археологічним скупченням, а не окремою названою знахідкою (Peters et al. 2022).

Назва. Gallus латиною означає півень, тож Gallus gallus дослівно повторює це слово, а domesticus означає домашній (словник Lewis & Short). Автор назви дикого виду Gallus gallus Лінней, 1758 рік; NHM подає домашню форму під тим самим автором. Це дата назви, а не одомашнення.

Родичі. Домашня курка належить до того самого виду, що й дика банківська курка (Gallus gallus); за 863 геномами Wang et al. (2020) її головним диким предком є підвид G. g. spadiceus. Котрий інший вид роду Gallus найближчий до банківської курки, аналізи повних геномів вирішують по-різному. Lawal et al. (2020) і Tiley et al. (2020) ставлять поруч із нею пару з сірої (G. sonneratii) і цейлонської (G. lafayettii) курок, а зелена курка (G. varius) відгалужується раніше. Mariadassou et al. (2021) натомість вважають, що першою відгалузилася банківська курка, а зелена приєднується до пари сірої й цейлонської; за мітохондріальною ДНК у них банківська і зелена курки виходять сестрами. Lawal et al. (2020) і Zhao et al. (2024) знаходять у геномі домашніх курей і домішку від схрещування, особливо із сірою куркою. Найближчим до роду Gallus родом за Chen et al. (2021) є бамбукові куріпки (Bambusicola); усі вони належать до родини фазанових разом із фазанами, павичами, індиками й тетеруками.

Яйця з Криму. Gorobets (2022) описує шкаралупу з археологічних пам'яток у колекції Національного науково-природничого музею НАН України. Яйце домашньої курки NMNHU-p NoAv-11192 походить з поховання II ст. н. е. у Фронтовому в Криму, розкопаного в 1965 році; вік визначено за похованням, а не прямим датуванням шкаралупи. Шкаралупа розбита, але за внутрішнім заповненням можна оцінити розмір яйця.

Звідки ми це знаємо

1. Lewis & Short (1879). Lewis and Short, A Latin Dictionary: gallus, via Logeion
2. Lewis & Short (1879). Lewis and Short, A Latin Dictionary: domesticus, via Logeion
3. Natural History Museum, London. Species Dictionary: Gallus gallus f. domestica
4. Museum of Comparative Zoology, Harvard University. MCZbase: Gallus gallus domesticus
5. Peters et al. (2022). The biocultural origins and dispersal of domestic chickens
6. Rao et al. (2023). Nesting success and potential nest predators of the red Junglefowl (Gallus gallus jabouillei) based on camera traps and artificial nest experiments
7. Arshad et al. (2000). Food and Feeding Habits of Red Junglefowl
8. Cornell Lab of Ornithology. Red Junglefowl Identification, All About Birds
9. Maina & Jimoh (2013). Structural failures of the blood-gas barrier and the epithelial-epithelial cell connections in the different vascular regions of the lung of the domestic fowl, Gallus gallus variant domesticus, at rest and during exercise
10. Rose et al. (2015). Sex differences in gait utilization and energy metabolism during terrestrial locomotion in two varieties of chicken (Gallus gallus domesticus) selected for different body size
11. Lisa Hendry, Natural History Museum, London. Why are birds the only surviving dinosaurs?
12. Mark Norell, American Museum of Natural History. Ask a Scientist About T. rex
13. Moore & Schachner (2025). When the lung invades: a review of avian postcranial skeletal pneumaticity
14. Emma Caton, Natural History Museum, London. What were the first birds like?
15. Emma Caton, Natural History Museum, London. How did birds and other dinosaurs learn to fly?
16. Coles (2009). Galliformes, in Handbook of Avian Medicine
17. Asara et al. (2007). Protein sequences from mastodon and Tyrannosaurus rex revealed by mass spectrometry
18. Organ et al. (2008). Molecular phylogenetics of mastodon and Tyrannosaurus rex
19. Buckley et al. (2008). Comment on Protein Sequences from Mastodon and Tyrannosaurus rex Revealed by Mass Spectrometry
20. Bern et al. (2009). Reanalysis of Tyrannosaurus rex Mass Spectra
21. Hone et al. (2010). The Extent of the Preserved Feathers on the Four-Winged Dinosaur Microraptor gui under Ultraviolet Light
22. Wang et al. (2020). 863 genomes reveal the origin and domestication of chicken
23. Lawal et al. (2020). The wild species genome ancestry of domestic chickens
24. Museum für Naturkunde Berlin. Collection development: the Berlin Archaeopteryx specimen
25. Tiley et al. (2020). Whole genome phylogeny of Gallus: introgression and data-type effects
26. Mariadassou et al. (2021). Unraveling the history of the genus Gallus through whole genome sequencing
27. Chen et al. (2021). Divergence time estimation of Galliformes based on the best gene shopping scheme of ultraconserved elements
28. Zhao et al. (2024). Significant genomic introgression from grey junglefowl (Gallus sonneratii) to domestic chickens (Gallus gallus domesticus)
29. Takasaki & Kobayashi (2020). Effects of diet and gizzard muscularity on grit use in domestic chickens
30. Sachslehner et al. (2026). The Epithelial Egg Tooth of the Chicken Shares Protein Markers with the Embryonic Subperiderm and Feathers
31. Gorobets (2022). Eggshells from archaeological sites in the collection of the National Museum of Natural History NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine)

Хто намалював і сфотографував

• Дикий півень банківської курки в національному парку Кенг Крачан, Таїланд: Francesco Veronesi from Italy, CC BY-SA 2.0
• Скелет курки в музеї: Museum of Veterinary Anatomy FMVZ USP / Wagner Souza e Silva, CC BY-SA 4.0
• Силует півня: Edwin Price, CC BY 4.0 (переведено в PNG, віддзеркалено)
• Скам'янілість берлінського археоптерикса: H. Raab (User: Vesta), CC BY-SA 3.0
• Крило берлінського археоптерикса зблизька: Emily Willoughby, CC BY-SA 4.0
• Скам'янілість мікрораптора з відбитками пір'я: Hone et al., CC BY 2.5

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.