Мозазавр

Не динозавр, а морський ящір

Mosasaurus hoffmannii

Ящір з річки Маас. Рід назвав Конібір у 1822 році, а цей вид Мантелл у 1829 році, на честь Йоганна Леонарда Гофмана.

Таким він був
Мозазавр тримає в пащі черепаху, малюнок художника
А так під шкірою
Схема скелета мозазавра
Його скелет у музеї
Скелет мозазавра в музеї Маастрихта

Природничий музей Маастрихта, Нідерланди. Це зібрана музеєм реконструкція мозазавра з Бемелена, а не один цілий знайдений скелет.

Мозазавр був велетенською морською ящіркою, родичем сучасних ящірок і змій.

Що їв

М'ясо

Як здобував їжу

Мабуть, ловив різну здобич. Гострі зуби її різали, а додаткові зуби на піднебінні допомагали тримати. 7,2,4

Мабуть

Як швидко плавав

Вчені не знають 8,9,10

У використаних джерелах немає надійної оцінки швидкості саме цього виду. Мабуть, він штовхався у воді хвостом із плавцем.

Який завбільшки

До 18 м завдовжки. Це 15 дітей, якщо покласти їх у ряд. 4,5,6

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Мозазавр не динозавр. Він з тієї самої гілки плазунів, що й ящірки та змії. 4,2Чому?
  • Його назва означає "ящір з Маасу". Так звуть річку біля міста Маастрихт. 11,12
  • На піднебінні в нього були додаткові зуби. Ними він тримав їжу. 2,4
  • Коли вчені розпиляли один його зуб, усередині знайшовся ще один, новий. Він уже ріс, щоб замінити старий. 26,27
  • Його руки й ноги стали ластами, щоб плавати. 2,9
  • На кінці хвоста в нього, мабуть, був плавець із двох лопатей. Такий плавець зберігся в камені в його родича. 9,10
  • Найбільші мозазаври були від 11 до 18 метрів завдовжки, вчені досі сперечаються, скільки саме. Навіть 11 метрів це як 9 дітей у ряд! 4,5,6
  • Музей у Лондоні каже, що мозазавр у фільмі "Світ Юрського періоду" завеликий. 4
  • Крихітні подряпини на зубах розповідають, що він їв. Схоже, він їв різних тварин. 7
  • Молодого мозазавра на ім'я Ларс знайшов 14-річний хлопчик, коли шукав скам'янілості разом з татом у 2015 році. 13,14
  • Біля живота Ларса лежали кісточки маленької черепахи. Можливо, це його останній обід, але вчені ще перевіряють. 14
  • На деяких щелепах мозазаврів видно рани, які почали загоюватися. Значить, поранений звір жив далі. 15
  • Морський їжак завбільшки з долоню пережив укус, мабуть, мозазавра. Дірки від зубів на його панцирі загоїлися. 28
  • Знаменитий череп з Маастрихта вчені спершу приймали за крокодила і навіть за кита. Лише згодом зрозуміли, що це ящір. 16

Чому?

Кого їв

  • Маленькі морські черепахиМабуть

    Біля живота молодого мозазавра Ларса знайшли кісточки маленької черепахи. Поруч лежав сильно роз'їдений уламок невідомої кістки. Можливо, це рештки його обіду, але вчені ще перевіряють. 14

  • Різні морські твариниМабуть

    Подряпини на зубах підказують, що він міг їсти різних тварин. Яких саме, ця робота не визначає. 7

З ким змагався за їжу

  • ПрогнатодониМабуть

    Інші мозазаври-хижаки з того самого моря. Але подряпини на зубах показують, що їли вони трохи різне, тож суперничали не завжди. 7

Коли жив

Крейдовий період, 72,2-66 млн років тому 1,2,3

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
72,2-66

Де знайшли кістки

Земля сьогодні

Тут знайшли кістки

Для однієї знахідки вчені ще не відновили, де вона була тоді.

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Сінт-Пітерсберг, Лімбург, Нідерланди
  • Біля Зіхена, Лімбург, Бельгія

Хто ще жив на цьому материку в той самий час

Північна Америка

Родичі

Найближчі родичі

Найближчі родичі мозазавра це інші мозазаври, наприклад плотозавр. Хто його найближча жива рідня, вчені ще з'ясовують: може, варани та їхні родичі, а може, змії. 21,22,23,24,25,4

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок жив за 70-160 мільйонів років до мозазавра. Разом вони: Ящірки й змії. У всіх, хто далі на цій гілці, є: шкіра вкрита лусочками.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок з динозаврами жив за 180-220 мільйонів років до мозазавра. Разом вони: Змії, ящери й динозаври.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок жив за 190-230 мільйонів років до мозазавра. Разом вони: Плазуни й птахи.

    З ними:

  2. Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок із ссавцями жив за 250-290 мільйонів років до мозазавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.

    З ними:

  3. Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок жив за 320-390 мільйонів років до мозазавра.

    З ними:

  4. І ще далі

    Спільний предок жив приблизно за 380 мільйонів років до мозазавра.

    З ними:

  5. Тварини з щелепами

    Спільний предок жив за 370-410 мільйонів років до мозазавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  6. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 460-690 мільйонів років до мозазавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  7. Тварини

    Спільний предок жив за 490-830 мільйонів років до мозазавра.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Пліоплатекарп

    Менший морський ящір з того самого моря. Мабуть, його їжа частково відрізнялася. 7

  • Карінодон

    Маленький мозазавр з іншими зубами. 7

  • Алоплеврон

    Морська черепаха. Її кістки теж знаходять біля Маастрихта. 13,17

Знамениті знахідки

Череп мозазавра з Маастрихта в Парижі
Знаменитий череп з Маастрихта. Французькі солдати забрали його до Парижа, і він досі там, у музеї.
Ранній череп мозазавра в музеї Тейлерса
Ще старіша знахідка з Маастрихта. Цей череп лежить у музеї в Гарлемі, у Нідерландах.
Кісточки з ласта мозазавра Ларса
Кісточки з ласта Ларса, молодого мозазавра, якого знайшов 14-річний хлопчик.
Зуби мозазавра Ларса
Зуби Ларса. Вони лежать у музеї Маастрихта.

Для дорослих

Родина. Мозазаври належать до лускатих (Squamata), як ящірки й змії; динозаври є окремою гілкою (NHM; Street & Caldwell 2017). NHM пише, що чи мозазаври ближчі до варанів, чи до змій, досі обговорюють, тому найближчого живого родича тут не названо.

Розміри. Lingham-Soliar (1995) і Grigoriev (2014) реконструювали довге тіло: Григор'єв отримав близько 17 м за щелепою завдовжки близько 1,7 м, приймаючи співвідношення щелепи до тіла приблизно 1:10. Fanti et al. (2014) за спорідненими мозазаврами віддавали перевагу співвідношенню приблизно 1:7. NHM зводить оцінки для найбільших тварин до 11-12 м проти 17-18 м, а Gayford et al. (2024) наводять мозазавра як приклад спірної реконструкції за непрямими ознаками. Оцінку Fanti et al. близько 10 т отримано для італійського мозазавра непевного виду, тому маси на картці немає.

Швидкість. Lindgren et al. (2011) за будовою скелета припустили, що пізні мозазаври плавали переважно завдяки хвосту, а Lindgren et al. (2013) описали хвостовий плавець у родича. Formoso et al. (2026) моделювали ривки з місця, але їхній головний мозазавр є cf. M. missouriensis, а не M. hoffmannii. У використаних джерелах надійної оцінки км/год саме для цього виду немає.

Їжа. Мікрозношення зубів (Holwerda et al. 2023) ставить M. hoffmannii серед різних харчових груп сучасних плазунів і вказує на різноманітну тваринну їжу. Barten et al. (2024) у тезах конференції описують біля кишечника молодого Ларса (NHMM 2015 027) кістки черепахи, можливо Ctenochelys, і роз'їдений кислотою уламок кістки як можливий вміст шлунка; поруч є кістки пальців птаха або нептахового динозавра, але і їхнє визначення, і те, що їх з'їли, непевні. Це попередні дані, тому зв'язки позначено як "мабуть". Конкуренцію з Prognathodon saturator і P. sectorius виведено зі спільної фауни; зношення зубів показує, що їжу вони частково ділили.

Амоніти. Kase et al. (1998) пояснювали знамениті дірки в амонітах Placenticeras слідами молюсків-блюдечок, Tsujita & Westermann (2001) обстоювали укуси мозазаврів. Навіть якщо це укуси, вони не вказують саме на M. hoffmannii, тому амонітів у здобичі немає.

Відкриття. Schulp et al. (2024) датують знахідку черепа з музею Тейлерса (TM 7424) 1764 роком, а паризького голотипу MNHN AC 9648 жовтнем 1778 року; NHM називає 1766 рік. MNHN розрізняє захоплення черепа французькими військами після облоги 1794 року і його прибуття до Парижа в 1795 році. Паризький череп допоміг Кюв'є обґрунтувати думку, що види вимирають.

Назва виду. Street & Caldwell (2017) пишуть hoffmannii, а Schulp et al. (2024), відповідаючи на аргументи Konishi et al. (2014) за подвійне i, радять за правилами зоологічної номенклатури зберегти давнє написання hoffmanni. Обидва написання позначають той самий вид.

Вік. 72,2-66 млн років є межами маастрихтського ярусу за ICS, а не датами появи й зникнення виду. PBDB відносить багато надійних знахідок до маастрихту, але приймає й старші, широко датовані кампанські записи та синоніми; точну появу виду не встановлено.

Силует. Вільного силуету самого мозазавра на PhyloPic немає: єдиний має некомерційну ліцензію, а дослідник підібрав родича Jormungandr з іншими пропорціями. Тому силует для порівняння розмірів зроблено зі схеми скелета M. hoffmannii (SaltieCroc), складеної з кількох екземплярів; пропорції тіла й хвостового плавця в ній є гіпотезою.

Карта. Крапки показують знахідки всього роду Mosasaurus з бази PBDB, вік яких близький до маастрихту, а не лише M. hoffmannii; NHM налічує п'ять визнаних видів роду.

Родичі. Bardet et al. (2026) ставлять найближчим до M. hoffmannii вид M. conodon, але Sharpe et al. (2026) сумніваються, що голотипа M. conodon досить для окремого виду. Simões et al. (2017) за деяких методів ставлять поруч Plotosaurus, а Sharpe et al. (2026) об'єднують M. hoffmannii в одну групу з M. missouriensis, Plotosaurus і Plesiotylosaurus. Sharpe et al. (2026) також вважають рід Mosasaurus неприродною групою: M. lemonnieri і M. mokoroa стоять у них окремо від M. hoffmannii. Серед живих тварин Polcyn et al. (2022) ставлять мозазаврів одразу поза варанами та їхніми родичами, а Reeder et al. (2015) поруч зі зміями.

Морський їжак. Goolaerts (2025) описав панцир морського їжака Hemipneustes striatoradiatus (IRSNB 11513, 91,5 мм) з маастрихтського типового району з проколами, які за формою й відстанню відповідають переднім зубам M. hoffmannii; мікро-КТ показала, що рани загоїлися. Нападника визначено лише як імовірного.

Звідки ми це знаємо

  1. Paleobiology Database contributors. Mosasaurus hoffmannii occurrence records, with locality, stratigraphy and age data
  2. Street & Caldwell (2017). Rediagnosis and redescription of Mosasaurus hoffmannii (Squamata: Mosasauridae) and an assessment of species assigned to the genus Mosasaurus
  3. International Commission on Stratigraphy. International Chronostratigraphic Chart v2026/06
  4. James Ashworth, Natural History Museum, London. What is a mosasaur? Facts about Mosasaurus and its relatives
  5. Grigoriev (2014). Giant Mosasaurus hoffmanni (Squamata, Mosasauridae) from the Late Cretaceous (Maastrichtian) of Penza, Russia
  6. Fanti et al. (2014). A giant mosasaur (Reptilia, Squamata) with an unusually twisted dentition from the Argille Scagliose Complex (late Campanian) of Northern Italy
  7. Holwerda et al. (2023). Three-dimensional dental microwear in type-Maastrichtian mosasaur teeth (Reptilia, Squamata)
  8. Formoso et al. (2026). Mosasaur tail morphology reveals burst swimming performance and ecological diversity
  9. Lindgren et al. (2011). Landlubbers to leviathans: evolution of swimming in mosasaurine mosasaurs
  10. Lindgren et al. (2013). Soft tissue preservation in a fossil marine lizard with a bilobed tail fin
  11. Douglas Harper, Online Etymology Dictionary. Mosasaurus: origin and history
  12. Schulp et al. (2024). A nomenclatural note on Mosasaurus hoffmanni (Squamata, Mosasauroidea)
  13. Natuurhistorisch Museum Maastricht. De Limburgse natuur: Vroeger
  14. Barten et al. (2024). Gut contents of a subadult individual of Mosasaurus hoffmannii Mantell, 1829 from the Maastrichtian type area (the Netherlands) hint at the species' dietary preferences. Meeting abstract, pp. 23-26
  15. Lingham-Soliar (2004). Palaeopathology and injury in the extinct mosasaurs (Lepidosauromorpha, Squamata) and implications for modern reptiles
  16. Muséum national d'Histoire naturelle, Paris. Mosasaure de Maastricht
  17. Lingham-Soliar (1995). Anatomy and functional morphology of the largest marine reptile known, Mosasaurus hoffmanni (Mosasauridae, Reptilia) from the Upper Cretaceous, Upper Maastrichtian of The Netherlands
  18. Gayford et al. (2024). Cautionary tales on the use of proxies to estimate body size and form of extinct animals
  19. Kase et al. (1998). Alleged mosasaur bite marks on Late Cretaceous ammonites are limpet (patellogastropod) home scars
  20. Tsujita & Westermann (2001). Were limpets or mosasaurs responsible for the perforations in the ammonite Placenticeras?
  21. Bardet et al. (2026). Garamaudo bauciensis, a new freshwater mosasaurid (Reptilia, Squamata) from the Santonian (Late Cretaceous) of Provence, southeastern France
  22. Simões et al. (2017). Mosasauroid phylogeny under multiple phylogenetic methods provides new insights on the evolution of aquatic adaptations in the group
  23. Sharpe et al. (2026). Anatomy and variation in the paraphyletic Mosasaurus lemonnieri assemblage from the Craie phosphatée de ciply, Belgium
  24. Polcyn et al. (2022). Reassessing the Morphological Foundations of the Pythonomorph Hypothesis, chapter 7 in The Origin and Early Evolutionary History of Snakes
  25. Reeder et al. (2015). Integrated Analyses Resolve Conflicts over Squamate Reptile Phylogeny and Reveal Unexpected Placements for Fossil Taxa
  26. Chinsamy et al. (2012). Dental microstructure and geochemistry of Mosasaurus hoffmanni (Squamata: Mosasauridae) from the Late Cretaceous of Turkey
  27. Chinsamy et al. (2012). Dental microstructure and geochemistry of Mosasaurus hoffmanni (Squamata: Mosasauridae) from the Late Cretaceous of Turkey
  28. Goolaerts (2025). Predator-prey dynamics in a latest Cretaceous marine ecosystem: mosasaur and shark attacks on the echinoid Hemipneustes striatoradiatus from the Maastrichtian type area (the Netherlands, Belgium)

Хто намалював і сфотографував

  • Мозазавр тримає в пащі черепаху, малюнок художника: Dmitry Bogdanov, Public domain (віддзеркалено)
  • Скелет мозазавра в музеї Маастрихта: Ghedoghedo, CC BY-SA 3.0
  • Схема скелета мозазавра: SaltieCroc, CC BY-SA 4.0 (обрізано вид збоку, віддзеркалено)
  • Силует мозазавра: SaltieCroc, CC BY-SA 4.0 (силует зроблено зі схеми скелета)
  • Череп мозазавра з Маастрихта в Парижі: FunkMonk, CC BY-SA 3.0
  • Ранній череп мозазавра в музеї Тейлерса: Ghedoghedo, CC BY-SA 4.0
  • Кісточки з ласта мозазавра Ларса: Kleon3, CC BY-SA 4.0
  • Зуби мозазавра Ларса: Kleon3, CC BY-SA 4.0

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.