Плезіозавр

Не динозавр, а морський ящір

Plesiosaurus dolichodeirus

Назва роду означає "близький до ящера", а назва виду "довгошиїй". Рід назвали Де ла Беш і Конібір у 1821 році, а цей вид описав Конібір у 1824 році.

Таким він був
Плезіозавр, малюнок художника
Його скелет у музеї
Скелет плезіозавра, який знайшла Мері Еннінг

Музей природознавства, Лондон, Велика Британія. Це справжній скелет, який Мері Еннінг знайшла в 1823 році. Він лежить у кам'яній плиті на стіні.

Плезіозавр мав дуже довгу шию, маленьку голову і чотири ласти, схожі на крила.

Що їв

М'ясо

Як здобував їжу

Мабуть, ловив дрібну рибу й рачків. Так вчені думають за будовою його черепа й зубів. 4

Мабуть

Як швидко плавав

Вчені не знають 6,7,8,9

Вчені рахують швидкість морських ящерів на комп'ютері й пробують моделі ластів у басейні. Але скільки кілометрів на годину пропливав плезіозавр, не знає ніхто.

Який завбільшки

До 3,5 м завдовжки. Це 3 дитини, якщо покласти їх у ряд. Важив до 185 кг. 4,5

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Плезіозавр не динозавр. Він морський ящір з іншої гілки і динозаврам лише далекий родич. 4Чому?
  • Він був близько 3 з половиною метрів завдовжки. Це як 3 дитини в ряд. 4
  • Шия в нього була приблизно така ж довга, як тіло разом із хвостом. 10
  • У шиї було близько 40 кісточок хребта. Спробуй порахувати до сорока! 11
  • Він мав чотири ласти. Передні були трохи довші за задні. 11
  • У кожному його ласті ховалося п'ять пальців, як у тебе на руці. Тільки кісточок у пальцях було набагато більше. 16,27
  • Майже цілий скелет плезіозавра знайшла Мері Еннінг у грудні 1823 року на березі моря в Англії. 12,13
  • Багато кісточок у скелеті, знайденому Мері, досі лежать так, як були з'єднані в живого звіра. 10
  • Камінь зі скелетом був 3 метри завдовжки і 2 завширшки. Його не змогли занести сходами нагору, тому вченим показали його просто в коридорі. 13
  • Знаменитий французький учений Кюв'є спершу підозрював, що скелет, знайдений Мері, підроблений. Потім інші вчені переконали його, що скелет справжній. 13
  • Плезіозаври, мабуть, народжували живих малят у воді. У скелеті іншого плезіозавра, полікотила, знайшли дитинча, яке ще не народилося. 14,4
  • Поруч з одним скелетом плезіозавра в камені лежала скам'яніла мушля амоніта. За нею вчені дізналися, скільки тому скелету років. 2Звідки?
  • Як плавали плезіозаври, вчені перевіряють на комп'ютері й з моделями ластів у басейні. Для цього беруть його родичів. 8,9

Чому?

Кого їв

  • Дрібна рибаМабуть

    Будова його черепа й зубів підказує вченим, що він міг їсти дрібну рибу. 4

  • РачкиМабуть

    Будова черепа й зубів підказує, що він міг їсти рачків. Яких саме, вчені не уточнюють. 4

Коли жив

Юрський період, 199,5-192,9 млн років тому 1,2,3

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
199,5-192,9

Де знайшли кістки

Земля сьогодні

Тут знайшли кістки

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Лайм-Реджис і Чармут, Дорсет, Англія

Хто ще жив на цьому материку в той самий час

Європа

Родичі

Найближчі родичі

Плезіозавр належить до великої гілки морських ящерів разом із криптоклідом та еласмозавром, а як розгалужувалося дерево їхніх родичів, вчені ще вивчають. А з тих, хто живе зараз, найближчих родичів йому вчені ще не визначили. 19,20,21,22

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок жив не більше ніж за 40 мільйонів років до плезіозавра. Разом вони: Плезіозаври. У всіх, хто далі на цій гілці, є: чотири великі загострені ласти.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок з динозаврами жив за 60-110 мільйонів років до плезіозавра. Разом вони: Плазуни й птахи.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок із ссавцями жив за 120-160 мільйонів років до плезіозавра. Разом вони: Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.

    З ними:

  2. Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок жив за 190-260 мільйонів років до плезіозавра.

    З ними:

  3. І ще далі

    Спільний предок жив приблизно за 250 мільйонів років до плезіозавра.

    З ними:

  4. Тварини з щелепами

    Спільний предок жив за 240-290 мільйонів років до плезіозавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  5. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 330-560 мільйонів років до плезіозавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  6. Тварини

    Спільний предок жив за 370-700 мільйонів років до плезіозавра.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Амоніт ехіоцерас

    Морська тварина з мушлею. Його знайшли в тому самому камені, що й скелет плезіозавра в Оксфорді, і за ним визначили вік скелета. 2

Знамениті знахідки

Плита зі скелетом плезіозавра у вітрині музею в Лондоні
Скелет, який знайшла Мері, у вітрині в Лондоні. Ця плита така велика, що колись її не змогли занести сходами нагору.
Лист Мері Еннінг з малюнком скелета плезіозавра
Мері Еннінг написала листа про свою знахідку і сама намалювала в ньому скелет. Це було в грудні 1823 року.
Скелет плезіозавра без голови в музеї в Парижі
Ще один плезіозавр, без голови. Мері Еннінг продала його французькому вченому, і скелет поїхав до музею в Парижі.

Для дорослих

Родина. Plesiosaurus належить до завроптеригій (Sauropterygia), окремої від динозаврів гілки плазунів; NHM називає плезіозаврів лише далекими родичами динозаврів. Ліоплевродон теж плезіозавр, але з родини пліозаврид, з короткою шиєю й великою головою (Vincent et al. 2024; NHM).

Розміри. NHM подає довжину близько 3,5 м. Paul (2022) оцінює голотип у 3,1 м і 135 кг, а оксфордський екземпляр J.10304 у 3,4 м і 185 кг. Це оцінки окремих реконструкцій: маса залежить від відтвореного об'єму тіла й прийнятої густини.

Голотип. Скелет NHMUK PV OR 22656 Мері Еннінг знайшла 10 грудня 1823 року; NHM називає його першим зчленованим скелетом плезіозавра. Його купив герцог Бекінгемський за 150 гіней, після чого скелет привезли на засідання Геологічного товариства 20 лютого 1824 року. Плиту розміром 3 на 2 м не змогли занести сходами нагору, тому її показали в коридорі. Конібір описав вид того ж року (Conybeare 1824). У 1848 році скелет купили з маєтку герцога, тепер він у Музеї природознавства в Лондоні (Geological Society of London).

Лист. Мері Еннінг описала знахідку у власноручному листі й намалювала в ньому скелет; лист зберігається у Wellcome Collection.

Паризький скелет. Кюв'є спершу вважав підробкою скелет, знайдений Мері Еннінг у 1823 році. Коли Конібір і Бакленд переконали його, що скелет справжній, він послав геолога Луї Констана Прево до Британії по екземпляр для Національного музею природознавства в Парижі. Прево купив у Мері Еннінг другий, неповний скелет. За даними Геологічного товариства, його знайшов інший збирач, у якого Еннінг купила скелет за 3 фунти, а продала за 10; музейна табличка біля скелета без голови в Парижі називає знахідницею саму Еннінг.

Швидкість. Massare (1988) отримала модельні максимальні тривалі швидкості 1,8-2,7 м/с для змішаної вибірки морських плазунів і попередила, що вони можуть бути завищені вдвічі; це не діапазон для P. dolichodeirus. Motani (2002) виправив енергетичний підхід і розрахував оптимальні крейсерські швидкості за різних припущень про обмін речовин. Максимальна тривала, оптимальна крейсерська й ривкова швидкості є різними величинами, тому їх не зведено в одну оцінку.

Ласти. Liu et al. (2015) змоделювали Meyerasaurus victor і дійшли висновку, що тягу давали переважно передні ласти. Muscutt et al. (2017) у басейні з моделлю за іншими плезіозаврами показали, що вчасно синхронізовані задні ласти додавали значну тягу. Обидва результати отримано на родичах, а не на самому Plesiosaurus.

Народження. Ембріон у Polycotylus (O'Keefe & Chiappe 2011) підтримує живонародження в групі; прямих доказів для Plesiosaurus немає.

Що таке Plesiosaurus. Storrs (1997) звузив історично широке вживання цієї назви. Grossmann (2007) переніс німецькі види, які раніше звали P. guilelmiimperatoris і P. brachypterygius, до родів Seeleyosaurus і Hydrorion. На картці лише P. dolichodeirus.

Вік. 199,5-192,9 млн років є межами синемюрського ярусу за ICS, а не датами появи й зникнення виду. Добре датовані знахідки з Лайм-Реджиса належать до пізнього синемюру: оксфордський J.10304 лежить разом з амонітом Echioceras raricostatum. Старі музейні етикетки й широкі записи в базах можуть давати інший вік.

Силует. Єдиний силует цього виду на PhyloPic показує тварину згори під кутом, тож для порівняння розмірів узято вид збоку зі схеми розмірів Slate Weasel на Commons (суспільне надбання).

Карта. Крапки показують знахідки всього роду Plesiosaurus з бази PBDB, вік яких близький до синемюру, а не лише P. dolichodeirus; частина з них є старими визначеннями лише до роду.

Родичі. Найближчим до Plesiosaurus виходить не окремий рід, а ціла гілка, і її склад залежить від аналізу: у Sachs & Madzia (2026) за рівних ваг ознак це Eretmosaurus, Microcleididae (з Westphaliasaurus), Plesiopterys, Franconiasaurus і Cryptoclidia, а за неоднакових до неї додається Plesiopharos; у зважених аналізах Sachs & Madzia (2025) до неї входять ще Stratesaurus і Plesionectes, а за рівних ваг ці ранні гілки не розв'язані. Ketchum & Benson (2010) об'єднували Plesiosaurus з Hydrorion, Microcleidus, Occitanosaurus і Seeleyosaurus у родину Plesiosauridae, але Benson et al. (2012) виділили родину Microcleididae, до якої Plesiosaurus не входить. Найближчу живу групу визначити не вдається: Rieppel & Reisz (1999) вважали сестринськими до завроптеригій черепах, а в Jenkins et al. (2026) завроптеригії за одним методом лягають на бік архозаврів, а за іншим поруч з ящірками й зміями.

Звідки ми це знаємо

  1. Paleobiology Database contributors. Plesiosaurus dolichodeirus collection records
  2. Oxford University Museum of Natural History. Earth Collections: Jurassic database, specimen J.10304
  3. International Commission on Stratigraphy. International Chronostratigraphic Chart v2026/06
  4. James Ashworth, Natural History Museum, London. What is a plesiosaur? The prehistoric sea creatures that inspired the Loch Ness Monster
  5. Paul (2022). The Princeton Field Guide to Mesozoic Sea Reptiles: Sea Reptile Masses and Dimensions
  6. Massare (1988). Swimming capabilities of Mesozoic marine reptiles: implications for method of predation
  7. Motani (2002). Swimming speed estimation of extinct marine reptiles: energetic approach revisited
  8. Liu et al. (2015). Computer Simulations Imply Forelimb-Dominated Underwater Flight in Plesiosaurs
  9. Muscutt et al. (2017). The four-flipper swimming method of plesiosaurs enabled efficient and effective locomotion
  10. Natural History Museum, London. Mary Anning fossils: Seven highlights from the Jurassic Coast
  11. Storrs (1997). Morphological and Taxonomic Clarification of the Genus Plesiosaurus
  12. Natural History Museum, London. Marine reptile collection
  13. Geological Society of London. Plesiosaurus dolichodeirus, found 1823
  14. O'Keefe & Chiappe (2011). Viviparity and K-selected life history in a Mesozoic marine plesiosaur
  15. Vincent et al. (2024). New remains of Liopleurodon (Reptilia, Plesiosauria) from the Middle Jurassic of western France and paedomorphosis within pliosaurids
  16. Conybeare (1824). On the Discovery of an almost perfect Skeleton of the Plesiosaurus
  17. Wellcome Collection. Autograph letter concerning the discovery of plesiosaurus, from Mary Anning; sketch of plesiosaurus
  18. Grossmann (2007). The taxonomic and phylogenetic position of the Plesiosauroidea from the Lower Jurassic Posidonia Shale of south-west Germany
  19. Sachs & Madzia (2026). The osteology, taxonomy, and phylogenetic affinities of the Early Jurassic plesiosaur Lusonectes sauvagei
  20. Sachs et al. (2024). Exquisite skeletons of a new transitional plesiosaur fill gap in the evolutionary history of plesiosauroids
  21. Paleobiology Database. Plesiosaurus taxonomic record, txn:36504
  22. Jenkins et al. (2026). The phylogenetic origin of turtles
  23. Sachs & Madzia (2025). An unusual early-diverging plesiosauroid from the Lower Jurassic Posidonia Shale of Holzmaden, Germany
  24. Ketchum & Benson (2010). Global interrelationships of Plesiosauria (Reptilia, Sauropterygia) and the pivotal role of taxon sampling in determining the outcome of phylogenetic analyses
  25. Benson et al. (2012). High Diversity, Low Disparity and Small Body Size in Plesiosaurs (Reptilia, Sauropterygia) from the Triassic-Jurassic Boundary
  26. Rieppel & Reisz (1999). The Origin and Early Evolution of Turtles
  27. Sander (2023). Plesiosaurs

Хто намалював і сфотографував

  • Плезіозавр, малюнок художника: DataBase Center for Life Science (DBCLS), CC BY 4.0 (віддзеркалено)
  • Скелет плезіозавра, який знайшла Мері Еннінг: the paleobear, CC BY 2.0
  • Силует плезіозавра: Slate Weasel, Public domain (силует вирізано зі схеми розмірів, віддзеркалено)
  • Плита зі скелетом плезіозавра у вітрині музею в Лондоні: Ghedoghedo, CC BY-SA 3.0
  • Лист Мері Еннінг з малюнком скелета плезіозавра: Mary Anning (скан: Wellcome Collection), Public domain (обрізано)
  • Скелет плезіозавра без голови в музеї в Парижі: Ghedo, CC BY-SA 4.0

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.