Паразауролоф
Parasaurolophus walkeri
Схожий на зауролофа, тобто на ящера з гребенем. Так його назвав професор Паркс у 1922 році. Друге слово назви дано на честь Едмунда Вокера з Королівського музею Онтаріо.


ROM 768, Королівський музей Онтаріо, Торонто, Канада. Тут є справжні кістки неповного скелета й відновлені частини. Череп на скелеті є копією, а справжній зберігають у музейній колекції.
Паразауролоф мав на голові довгий гребінь, порожній усередині, як трубочка.
Що їв
Рослини
Як здобував їжу
Скубав рослини широким дзьобом і пережовував їх щільними рядами зубів. Які саме рослини, невідомо. 7,8,2
Як швидко бігав
Вчені не знають 7
Який завбільшки
Приблизно 9,5 м завдовжки. Це 8 дітей, якщо покласти їх у ряд. 6

Цікаво знати
- Його гребінь ріс з верхівки голови і тягнувся далеко назад. 2
- У найвідомішого скелета гребінь майже метр завдовжки. Це трохи менше, ніж зріст дитини. 6
- Гребінь був порожній усередині. Через нього йшов хід від носа, загнутий петлею. 7
- Вчені порахували, що в такому гребені міг гудіти низький звук. Але справжнього голосу паразауролофа ніхто ніколи не чув. 9,6Навіщо?
- Спереду в нього був широкий дзьоб, а зуби сиділи далі в роті. 2,7
- За зубами, якими він жував, уже чекали своєї черги запасні. 7
- Мабуть, він ходив на чотирьох ногах, а ще вмів стояти на двох задніх. 7
- Біля його кісток знайшли відбитки шкіри з маленькими горбочками. Це лише шматочки, тож якою була шкіра на всьому тілі, невідомо. 2
- У найвідомішого скелета зламані ребра. Вони почали зростатися ще тоді, коли тварина була жива. 10
- У найвідомішого скелета є голова й обидві передні лапи. А більшої частини хвоста і задніх ніг не знайшли. 2
- Від хвоста знайшли тільки чотири добре збережені кісточки і шматочки ще двох. 2
- Його кістки викопали в Канаді у 1920 році, понад сто років тому. 2
- На кожній руці в нього було чотири пальці. Два з них закінчувалися маленькими копитцями, а мізинчик стирчав убік. 2
- У найвідомішого скелета кістка верхньої щелепи опухла на ділянці завдовжки приблизно в сім зубів. Чому, точно невідомо: може, через хворобу, а може, через травму. 10
Чому?
Кого їв
Хто на нього полював
Коли жив
Крейдовий період, 76,5-75,8 млн років тому 3,4
Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.
Де знайшли кістки
Земля сьогодні
Тут знайшли кістки
Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.
- Альберта, Канада
Хто ще жив на цьому материку в той самий час
Північна Америка
Родичі
Найближчі родичі
Найближча рідня паразауролофа це, мабуть, інші види паразауролофів. Близькими родичами були також тлатолоф і харонозавр, але хто кому найрідніший, вчені ще з'ясовують. 12,13,14
Найближчі родичі в довіднику
Спільний предок жив за 90-120 мільйонів років до паразауролофа. Разом вони: Рогаті й качкодзьобі.
З ними:
Далі
Спільний предок жив приблизно за 120 мільйонів років до паразауролофа. Разом вони: Дзьобаті. У всіх, хто далі на цій гілці, є: окрема кісточка-дзьоб на кінчику нижньої щелепи.
З ними:
Показати далеких родичівСховати далеких родичів
Ще далі
Спільний предок жив приблизно за 170 мільйонів років до паразауролофа. Разом вони: Динозаври. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ноги стоять прямо під тілом, а не стирчать убоки, як у ящірки.
З ними:
Летючі ящери й динозаври
Спільний предок жив приблизно тоді ж.
З ними:
Змії, ящери й динозаври
Спільний предок жив за 180-220 мільйонів років до паразауролофа.
З ними:
Плазуни й птахи
Спільний предок жив за 180-230 мільйонів років до паразауролофа.
З ними:
Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі
Спільний предок із ссавцями жив за 240-280 мільйонів років до паразауролофа. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.
З ними:
Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі
Спільний предок жив за 310-390 мільйонів років до паразауролофа.
З ними:
І ще далі
Спільний предок жив приблизно за 380 мільйонів років до паразауролофа.
З ними:
Тварини з щелепами
Спільний предок жив за 360-410 мільйонів років до паразауролофа. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.
З ними:
Двобічні тварини
Спільний предок жив за 460-680 мільйонів років до паразауролофа. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.
З ними:
Тварини
Спільний предок жив за 490-830 мільйонів років до паразауролофа.
З ними:
Хто жив поруч
Знамениті знахідки



Для дорослих
Розміри. Використана тут оцінка довжини, 9,45 м, стосується голотипу ROM 768 з реконструйованими відсутніми частинами скелета. Farke et al. (2013) наводять її за Lull & Wright (1942). NHM для роду загалом наводить 9,0 м. Це оцінка однієї тварини, а не межі виду. Надійних даних про масу чи висоту саме P. walkeri в джерелах немає, тому ми їх не показуємо. Гребінь ROM 768 має близько 0,97 м завдовжки (Farke et al. 2013).
Час і місце. Голотип знайшли в Альберті в 1920 році, у формації Dinosaur Park, а в 1922 році Parks описав вид. Зону цієї формації, де трапляється вид, датують приблизно 76,5-75,8 млн років тому (Eberth et al. 2023). Це межі зони, а не дати появи й зникнення рідкісного виду. Королівський музей Онтаріо округлює вік знахідки до 76 млн років. Координати приблизні, з бази PBDB.
Гребінь і звук. Weishampel (1981) змоделював гребінь як резонатор для низьких звуків, а Farke et al. (2013) переглянули цю ідею з урахуванням того, як гребінь змінювався з віком. Гребінь міг також допомагати впізнавати своїх і красуватися; це доповнює звукову версію, а не заперечує її. Жодна з робіт не відновлює справжній голос тварини, тож будь-яке звучання паразауролофа, яке можна почути сьогодні, є моделлю, а не записом. Давні припущення про життя у воді, які розбирають Bertozzo et al. (2021), доведеною поведінкою не вважаються.
Травми. На спині голотипу є виїмка в незвичних кістках. Parks (1922) розглядав, чи пов'язана вона з гребенем. Bertozzo et al. (2021) вважають виїмку й пошкодження поруч наслідком травми, описують зламані ребра, що почали загоюватися, і інакше реконструюють зв'язку, що підтримувала шию. Їхня версія про дерево, що впало на тварину, лише можливий сценарій, а не доведена подія.
Їжа. Дзьоб і щільно складені щічні зуби вказують на рослинну їжу, але конкретні рослини й висота, на якій він їв, для цього виду лише припущення. Mallon (2019) вважає, що спільне життя великих рослиноїдних динозаврів формації Dinosaur Park краще пояснюють конкуренція й розподіл їжі, ніж просто її достаток чи низькі потреби в енергії. Точного меню P. walkeri ця робота не відновлює.
Сусіди. Горгозавр як хижак і коритозавр як конкурент є висновками з того, хто жив у тих самих шарах, а не скам'янілими зустрічами. Шампсозаври й крокодил лейдіозух відомі з тієї ж формації (Bateman et al. 2026), прямого зв'язку з ROM 768 немає.
Скелет. ROM 768 зберігає череп, шийні й спинні хребці, ребра, кістки плечового пояса, обидві передні кінцівки, таз, ліву стегнову кістку й початок хвоста. Більшої частини хвоста й решти задніх кінцівок немає, а частину таза й основи хвоста в експозиції доповнено (Parks 1922; ROM). Череп в експозиції є копією, оригінал зберігають у колекції музею (Bertozzo et al. 2021).
Малята. Про яйця, малят і стада саме P. walkeri в наших джерелах нічого немає. Описане маля RAM 14000 належить до роду Parasaurolophus, але надійно до цього виду його не віднесено (Farke et al. 2013).
Швидкість. Оцінки швидкості саме для цього виду в наших джерелах немає. Те, що він, мабуть, ходив і на чотирьох, і на двох ногах, швидкості не визначає. Як і запасні зуби, це опис роду загалом у NHM, а не окремо P. walkeri.
Родичі. Gates et al. (2021) ставлять найближчими до P. walkeri два інші види роду, P. cyrtocristatus і P. tubicen, а сестринським до роду Parasaurolophus рід Charonosaurus. У McFeeters et al. (2026) найближчі гілки, Plesiolophus і пара Adelolophus з Tlatolophus, лишаються нерозв'язаними. Xing et al. (2014) пропонували вважати Charonosaurus jiayinensis четвертим видом паразауролофа, а McFeeters et al. (2026) тримають ці роди окремо.
Звідки ми це знаємо
- Lund & Gates (2006). A historical and biogeographic examination of hadrosaurian dinosaurs
- Parks (1922). Parasaurolophus walkeri, a new genus and species of crested trachodont dinosaur
- Eberth et al. (2023). Calibrating geologic strata, dinosaurs, and other fossils at Dinosaur Provincial Park (Alberta, Canada) using a new CA-ID-TIMS U-Pb geochronology
- Royal Ontario Museum. Hadrosaur skeleton, Parasaurolophus walkeri
- Paleobiology Database. Parasaurolophus walkeri occurrence records
- Farke et al. (2013). Ontogeny in the tube-crested dinosaur Parasaurolophus (Hadrosauridae) and heterochrony in hadrosaurids
- Natural History Museum, London. Parasaurolophus
- Mallon (2019). Competition structured a Late Cretaceous megaherbivorous dinosaur assemblage
- Weishampel (1981). Acoustic analyses of potential vocalization in lambeosaurine dinosaurs (Reptilia: Ornithischia)
- Bertozzo et al. (2021). Description and etiology of paleopathological lesions in the type specimen of Parasaurolophus walkeri (Dinosauria: Hadrosauridae), with proposed reconstructions of the nuchal ligament
- Bateman et al. (2026). Champsosaurs, gharials, and the functional ecomorphology of resource partitioning
- Gates et al. (2021). Description and rediagnosis of the crested hadrosaurid (Ornithopoda) dinosaur Parasaurolophus cyrtocristatus on the basis of new cranial remains
- McFeeters et al. (2026). A new parasaurolophin dinosaur (Hadrosauridae: Lambeosaurinae) from the Oldman Formation of southern Alberta
- Xing et al. (2014). A New Basal Hadrosauroid Dinosaur (Dinosauria: Ornithopoda) with Transitional Features from the Late Cretaceous of Henan Province, China
Хто намалював і сфотографував
- Паразауролоф збоку, реконструкція художника: Connor Ashbridge, CC BY-SA 4.0 (віддзеркалено)
- Скелет паразауролофа ROM 768 на стіні музею в Торонто: Eotrachodon, CC BY-SA 4.0
- Силует паразауролофа: Jack Mayer Wood, CC0 1.0 (переведено в PNG, віддзеркалено)
- Череп паразауролофа з довгим гребенем на скелеті в Королівському музеї Онтаріо, зблизька: Daderot, CC0 1.0 (обрізано)
- Копія скелета паразауролофа в Музеї еволюції у Варшаві: Alina Zienowicz (Ala z), CC BY-SA 3.0
- Таз і стегнова кістка паразауролофа ROM 768 на фото 1922 року: W. A. Parks, Public domain
Звідки карта
- Місця знахідок: The Paleobiology Database, CC0 (дані завантажено 2026-11-12).
- Суходіл сьогодні: Natural Earth, суспільне надбання.
- Материки й місця знахідок тоді: GPlates Web Service (EarthByte), модель Merdith et al. 2021, CC BY 4.0.
Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.
Птеранодон
Трицератопс
Стегозавр
Анкілозавр
Диплодок
Брахіозавр
Спінозавр
Алозавр
Тиранозавр
Велоцираптор
Археоптерикс
Титаніс
Курка
Гасторніс
Рамфоринх
Птеродактиль
Кетцалькоатль
Мозазавр
Вайгельтизавр
Іхтіозавр
Шастазавр
Плезіозавр
Ліоплевродон
Диметродон
Дейнотерій
Парацератерій
Лів'ятан
Стетакант
Гелікоприон
Мегалодон
Дунклеостей
Аномалокарис
Евриптерус
Меганевра
Артроплевра
Дикінсонія