Вайгельтизавр

Не динозавр, а ящір-планер

Weigeltisaurus jaekeli

Що означає назва, ми не перевірили в надійному джерелі. Вид описав Вайгельт у 1930 році під іншою назвою, а теперішню назву роду дав Кун у 1939 році.

Таким він був
Вайгельтизавр із розкритими шкіряними крилами, реконструкція художника
А так під шкірою
Схема скелета вайгельтизавра згори: довгі кісточки крил окремо від ребер
Його скелет у музеї
Скам'янілий скелет вайгельтизавра з Елльріха на кам'яній плиті

Майже цілий скелет з Елльріха на кам'яній плиті, Державний музей природознавства, Карлсруе, Німеччина. Новіша праця не певна, чи це саме цей вид вайгельтизавра.

Вайгельтизавр був маленьким плазуном зі шкіряними крилами по боках тіла, і на них він планерував.

Що їв

Комах

Як здобував їжу

Мабуть, ловив дрібних комах на рослинах. Як саме, невідомо. 5,2,6

Мабуть

Як швидко літав

Вчені не знають 4,7

Як швидко він планерував, вчені ще не порахували.

Який завбільшки

Приблизно 50 см завдовжки. Це коротше за дитину. 3,4

Вчені пишуть, що він був завдовжки до 50 сантиметрів разом із хвостом. Скільки він важив і який мав розмах крил, точно невідомо.

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Вайгельтизавр був плазуном, схожим на ящірку, але не динозавром. Він належав до зовсім іншої давньої гілки. 2,8,5
  • Він жив ще до того, як з'явилися перші динозаври. 5
  • Його родичі були серед перших відомих тварин із хребтом, які вміли планерувати. 9,2,4
  • По боках тіла в нього були довгі тонкі кісточки, а на них натягнута шкіра, як вітрило. Ці кісточки не були ребрами. Це вчені зрозуміли завдяки майже цілому скелету з Німеччини. 9,2,4
  • На майже цілому скелеті з Німеччини праве крило розкрите, а ліве складене. Одна скам'янілість показує обидва. 4
  • Сучасні ящірки, яких звуть літаючими драконами, теж планерують, але їхні крила тримаються на ребрах. А у вайгельтизавра для цього були окремі кісточки. 2,4
  • Ззаду на голові в нього був кістяний комір з колючками, як корона. 6
  • У того самого скелета роги на голові порожні всередині, як і кістки рук від плеча до ліктя. Стінки в них тонші за міліметр. 2,4
  • Череп першої знайденої тварини лише близько 6 сантиметрів завдовжки. 6
  • Зуби в нього були різні: спереду маленькі гострі, а далі ширші й загнуті. 6,2
  • Довгі пальці й загнуті кігті підказують, що він вмів лазити. 2,4
  • Один скелет розколовся разом із каменем на дві половинки. Одна лежить у музеї, а другу мав у себе приватний власник. 2,5
  • Коли першу знахідку чистили, тонкі кісточки крил прийняли за рештки риб'ячого плавця і прибрали. 2,4
  • Його скам'янілості знаходять у камені, що утворився на дні моря. А жив він, мабуть, на суходолі. 2,10

Кого їв

  • КомахиМабуть

    Так думає вчений, який його вивчав: маленькі гострі зуби підходять для дрібної здобичі. Але комах у його животі не знайшли. 5,2,6

Коли жив

Пермський період, 259,9-254,1 млн років тому 1,2

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
259,9-254,1

Де знайшли кістки

Земля сьогодні

Тут знайшли кістки

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Айслебен, Саксонія-Ангальт, Німеччина
  • Елльріх, Тюрингія, Німеччина
  • Кар'єр Еплтон біля Геттон-ле-Гола, Тайн і Вір, Англія

Родичі

Найближчі родичі

Найближчі родичі вайгельтизавра це інші давні плазуни-планеристи, раутіанія або целурозаврав, але котрий найрідніший, вчені ще сперечаються. А з усіма сучасними плазунами й птахами він споріднений однаково далеко. 2,8,15,14

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок з динозаврами жив не більше ніж за 45 мільйонів років до вайгельтизавра. Разом вони: Плазуни й птахи.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок із ссавцями жив за 60-100 мільйонів років до вайгельтизавра. Разом вони: Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок жив за 130-200 мільйонів років до вайгельтизавра. Разом вони: Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі.

    З ними:

  2. І ще далі

    Спільний предок жив за 180-200 мільйонів років до вайгельтизавра.

    З ними:

  3. Тварини з щелепами

    Спільний предок жив за 180-230 мільйонів років до вайгельтизавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  4. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 270-500 мільйонів років до вайгельтизавра. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  5. Тварини

    Спільний предок жив за 310-640 мільйонів років до вайгельтизавра.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Проторозавр

    Інший плазун з тих самих місць у Німеччині. 11

  • Глаурунг

    Близький родич вайгельтизавра з тих самих скель. Череп у нього був іншої форми. 11,2

Знамениті знахідки

Перша знахідка вайгельтизавра на темному камені і її череп зблизька
Перша знайдена тварина цього виду. Унизу її череп зблизька: подивись на колючий комір ззаду голови.

Для дорослих

Розміри. Sues (2020) наводить приблизну загальну довжину до 50 см; меншої межі немає, і це оцінка з літератури, а не виміряна довжина цілого голотипу. Череп голотипу має близько 60 мм (Bulanov & Sennikov 2015). Надійної маси чи розмаху перетинки саме для W. jaekeli немає. Давня оцінка 270 г (Evans 1982) стосується екземпляра з Еплтона, який тепер позначають як Weigeltisaurus sp., а новіші 135 г і розмах 350 мм (Buffa et al., праця про крило) стосуються мадагаскарського родича Coelurosauravus elivensis. Тому на картці є лише довжина.

Крила. Evans (1982) і Evans & Haubold (1987) вважали опорні стрижні перетинки частинами ребер. Frey et al. (1997) і Pritchard et al. (2021) доводять, що це нові кістки, окремі від звичайних ребер. Buffa et al. (2022) для Coelurosauravus elivensis обережно припускали видозмінені бічні черевні кісточки. Новіша праця Buffa et al. про крило (онлайн 2025, у випуску 2026) за сканами й зрізами кісток показала окремі стрижні, що з'єднуються з черевними кісточками, і схиляється до нових елементів. Докази взято зі скелета SMNK-PAL 2882 і часткового крила SMNK-PAL 34865, які ця праця відносить до Weigeltisaurus sp. Сучасні ящірки Draco натягують перетинку на подовжені ребра.

Хто родичі. Pritchard et al. (2021) об'єднують вайгельтизаврид із дрепанозавроморфами в групу Avicephala поза Sauria (група, що включає лінії сучасних ящірок, крокодилів і птахів). Buffa et al. (2024) натомість ставлять їх поруч із Claudiosaurus як сестринську групу Sauria й відкидають Avicephala. Обидві версії ставлять вайгельтизавра серед ранніх діапсид поза лінією динозаврів; огляд Spiekman & Ezcurra (2026) зазначає, що консенсусу немає, але новітні аналізи стабільно виносять вайгельтизаврид за межі Sauria.

Назва. Вайгельт описав вид у 1930 році як Palaeochamaeleo jaekeli. Назва Palaeochamaeleo вже була зайнята, тож Кун у 1939 році дав роду нову назву Weigeltisaurus. Evans & Haubold (1987) об'єднали вид із Coelurosauravus, Bulanov & Sennikov (2015) відновили окремий рід, Pritchard et al. (2021) підтримали це. У старших книжках тварина може зватися Coelurosauravus jaekeli; мадагаскарський C. elivensis лишається окремим родичем. Буквальне значення назви ми не перевірили в надійному джерелі, тому не перекладаємо її.

Знахідки. Голотип SSWG 113/7 зберігається в геологічних колекціях Грайфсвальдського університету; Єкель купив його в 1913 році, Вайгельт описав у 1930 році, а під час ранньої препарації багато стрижнів крила прийняли за промені риб'ячого плавця й видалили. Майже повний скелет SMNK-PAL 2882 з Елльріха, знайдений у 1992 році, зберігається в Державному музеї природознавства в Карлсруе; він зробив будову крил зрозумілою. Pritchard et al. (2021) відносили його до W. jaekeli, а новіша праця Buffa et al. про крило обережно називає його Weigeltisaurus sp., як і екземпляр з Еплтона (TWCMS B5937). Друга половина плити з Елльріха в приватних руках і дослідникам була недоступна. Pritchard et al. відносять Елльріх до Саксонії-Ангальт, PBDB до Тюрингії; координати на карті за PBDB.

Вік. 259,857-254,14 млн років тому: це межі вучапінського ярусу, які PBDB приписує знахідкам, а не дати появи й зникнення. За оглядом у Pritchard et al. (2021), купферсифер і англійський мергельний сланець (Marl Slate) за конодонтами відносять до раннього вучапіну, а за ізотопними й магнітними даними до молодшого чансінського ярусу; обидва варіанти припадають на пізню перм. Smithsonian подає вік вивченої скам'янілості як приблизно 255 млн років.

Планерування. McGuire & Dudley (2011) за старими реконструкціями розміру тіла й навантаження на крило сумнівалися, що мадагаскарський Coelurosauravus elivensis ефективно планерував. Buffa et al. у праці про крило вважають, що ті реконструкції завищували тулуб, і за новими оцінками для C. elivensis підтримують ефективне планерування. Для W. jaekeli ні швидкості, ні маси це не дає.

Картинки. Малюнок Скотта Ріда й силует того самого автора з PhyloPic зроблено за пропорціями SMNK-PAL 2882, тобто за екземпляром, який тепер обережно називають Weigeltisaurus sp.; колір і візерунок вигадані. Схема скелета (Pritchard et al. 2021) показує тварину згори й ілюструє пропорції, а не природну позу; ми повернули її, щоб голова була праворуч. Силует теж показує тварину згори з розкритими крилами, тож його висота в порівнянні з дитиною відповідає розмаху перетинки, а не висоті тварини над землею.

Родичі. Сестринський рід залежить від аналізу: Pritchard et al. (2021) і Spiekman et al. (2025) ставлять поруч із Weigeltisaurus рід Rautiania, а Buffa et al. (2024) мадагаскарський Coelurosauravus elivensis. Glaurung теж належить до родини (Buffa et al. 2026), але в аналізах Pritchard et al. (2021), Buffa et al. (2024) і Spiekman et al. (2025) усіх чотирьох родів разом не перевіряли. Скелет SMNK-PAL 2882, на якому побудовано аналіз 2021 року, Buffa et al. (2026) обережно називають Weigeltisaurus sp.

Звідки ми це знаємо

  1. Paleobiology Database contributors. Paleobiology Database occurrence records for Weigeltisaurus
  2. Pritchard et al. (2021). Osteology, relationships and functional morphology of Weigeltisaurus jaekeli (Diapsida, Weigeltisauridae) based on a complete skeleton from the Upper Permian Kupferschiefer of Germany
  3. Sues (2020). Wirbeltiere des Zechsteins. In Stratigraphie von Deutschland XII: Zechstein
  4. Buffa et al. (2026). Morphology and osteo-histology of the weigeltisaurid wing: Implications for aerial locomotion in the world's first gliding reptiles
  5. Smithsonian National Museum of Natural History. The Oldest Airborne Vertebrate Animal Was a Reptile With 'Weird' Wings
  6. Bulanov & Sennikov (2015). Substantiation of Validity of the Late Permian Genus Weigeltisaurus Kuhn, 1939 (Reptilia, Weigeltisauridae)
  7. McGuire & Dudley (2011). The Biology of Gliding in Flying Lizards (Genus Draco) and their Fossil and Extant Analogs
  8. Buffa et al. (2024). 'Birds' of two feathers: Avicranium renestoi and the paraphyly of bird-headed reptiles (Diapsida: 'Avicephala')
  9. Frey et al. (1997). Gliding Mechanism in the Late Permian Reptile Coelurosauravus
  10. Evans (1982). The gliding reptiles of the Upper Permian
  11. Paleobiology Database contributors. Paleobiology Database occurrences in collection 85484, Eisleben / Mansfeld Trough
  12. Evans & Haubold (1987). A review of the Upper Permian genera Coelurosauravus, Weigeltisaurus and Gracilisaurus (Reptilia: Diapsida)
  13. Buffa et al. (2022). The postcranial skeleton of the gliding reptile Coelurosauravus elivensis Piveteau, 1926 (Diapsida, Weigeltisauridae) from the late Permian of Madagascar
  14. Spiekman & Ezcurra (2026). Getting to the root of it: perspectives on the phylogenetic origins of modern reptiles
  15. Spiekman et al. (2025). Triassic diapsid shows early diversification of skin appendages in reptiles

Хто намалював і сфотографував

  • Вайгельтизавр із розкритими шкіряними крилами, реконструкція художника: Scott Reid, CC BY-SA 4.0 (віддзеркалено)
  • Скам'янілий скелет вайгельтизавра з Елльріха на кам'яній плиті: Pritchard et al., CC BY 4.0
  • Схема скелета вайгельтизавра згори: довгі кісточки крил окремо від ребер: Pritchard et al., CC BY 4.0 (повернуто, щоб голова була праворуч)
  • Силует вайгельтизавра з розкритими крилами: Scott Reid, CC BY 3.0 (переведено в PNG, віддзеркалено)
  • Перша знахідка вайгельтизавра на темному камені і її череп зблизька: Pritchard et al., CC BY 4.0

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.