Ліоплевродон

Не динозавр, а морський ящір

Liopleurodon ferox

Лютий зуб з гладкими боками. Так його назвав французький учений Соваж у 1873 році.

Таким він був
Ліоплевродон, малюнок художника
А так під шкірою
Схема скелета ліоплевродона
Його скелет у музеї
Скелет ліоплевродона в музеї Тюбінгена

Палеонтологічна колекція Тюбінгенського університету, Тюбінген, Німеччина. Скелет з околиць Пітерборо в Англії; кістки, яких бракувало, музей відтворив.

У ліоплевродона була величезна голова, аж чверть довжини всього тіла.

Що їв

М'ясо

Як здобував їжу

Мабуть, хапав здобич великими щелепами. Чи чатував на неї, чи наздоганяв, вчені не знають. 5,6

Мабуть

Як швидко плавав

Вчені не знають 7,8

Його точна швидкість невідома. Розрахунки для давніх морських ящерів залежать від багатьох припущень.

Який завбільшки

До 8,1 м завдовжки. Це 7 дітей, якщо покласти їх у ряд. 2,4

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Ліоплевродон не динозавр. Він морський ящір з гілки плезіозаврів. 9,10Чому?
  • Він родич плезіозавра, але шия в нього коротка, а голова велика. 9
  • Колись по телевізору його показали велетнем завдовжки 25 метрів. За новими оцінками, великі ліоплевродони могли сягати приблизно 8 метрів. Це все одно як 7 дітей у ряд! 2,4
  • А звичайний ліоплевродон був, мабуть, близько 5 метрів завдовжки. 2
  • Він дихав повітрям, легенями, як і всі пліозаври. 11
  • Він мав чотири ласти, схожі на крила. Мабуть, махав ними так, наче летів під водою. 12
  • Його зуби формою схожі на зуби гавіала, родича крокодилів, тільки набагато більші. 5
  • Назву ліоплевродону дали за одним-єдиним зубом, знайденим у Франції. 10,4
  • Одна комп'ютерна модель оцінила його вагу приблизно в 1,8 тонни. 13
  • Біля міста Пітерборо в Англії з глини робили цеглу. Скам'янілості псували цеглу в печі, тому робітникам платили, щоб вони їх вибирали. Так знайшли й цілі скелети ліоплевродона. 4
  • У Росії знайшли зуб ліоплевродона, у якого лише частина над коренем мала понад 12 сантиметрів. 20
  • У 1979 році у Франції двоє любителів скам'янілостей знайшли частину скелета ліоплевродона. Кайлом і ломом вони прибрали породу над ним. Згодом вони подарували знахідку, щоб кістки звільнили з вапняку й показали людям. 10

Чому?

Кого їв

  • РибаМабуть

    Мабуть, їв рибу. Рибні рештки знайшли в шлунку одного пліозавра, але не впевнені, що це був саме ліоплевродон. 6,5

  • Головоногі, схожі на кальмарівМабуть

    Гачечки з їхніх щупалець знайшли в шлунку одного пліозавра. Чи був він саме ліоплевродоном, напевно не відомо. 6,14

З ким змагався за їжу

  • СимолестМабуть

    Інший пліозавр з того самого моря, теж м'ясоїд. Мабуть, вони полювали на схожу здобич, але їхньої зустрічі не знайдено. 6

Коли жив

Юрський період, 165,3-161,5 млн років тому 1,2,3

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
165,3-161,5

Де знайшли кістки

Земля сьогодні

Тут знайшли кістки

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Пітерборо, Кембриджшир, Англія
  • Ле-Васт, Па-де-Кале, Франція

Родичі

Найближчі родичі

Близькими родичами ліоплевродона були пліозавр і кронозавр з тієї самої родини морських ящерів. А з тих, хто живе зараз, найближчих родичів йому вчені ще не визначили. 16,17,10,18

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок жив за 35-75 мільйонів років до ліоплевродона. Разом вони: Плезіозаври. У всіх, хто далі на цій гілці, є: чотири великі загострені ласти.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок з динозаврами жив за 90-140 мільйонів років до ліоплевродона. Разом вони: Плазуни й птахи.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок із ссавцями жив за 150-190 мільйонів років до ліоплевродона. Разом вони: Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.

    З ними:

  2. Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок жив за 220-300 мільйонів років до ліоплевродона.

    З ними:

  3. І ще далі

    Спільний предок жив приблизно за 290 мільйонів років до ліоплевродона.

    З ними:

  4. Тварини з щелепами

    Спільний предок жив за 270-320 мільйонів років до ліоплевродона. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  5. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 370-590 мільйонів років до ліоплевродона. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  6. Тварини

    Спільний предок жив за 400-740 мільйонів років до ліоплевродона.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Офтальмозавр

    Іхтіозавр, що жив у тому самому морі. 6

  • Криптоклід

    Плезіозавр з довгою шиєю з того самого моря. 6,9

  • Метріоринх

    Морський родич крокодилів. 6

  • Лідсіхтис

    Велетенська риба. Вчені думають, що вона цідила з води крихітну їжу. 6

Знамениті знахідки

Щелепи ліоплевродона в музеї
Щелепи й зуби ліоплевродона в Музеї Філда в Чикаго, США.
Ребро й кістка таза ліоплевродона
Ребро й кістка таза ліоплевродона. Вони теж у Музеї Філда.
Зуби ліоплевродона з Пітерборо
Зуби ліоплевродона з Пітерборо в Англії. Вони лежать у музеї в Бонні, у Німеччині.

Для дорослих

Розміри. Bartlett et al. (2026) переглянули всі екземпляри, віднесені до L. ferox, і оцінили довжину від 2,46 до 8,09 м. Обидві крайні оцінки зроблено за окремими зубами, тому вони найменш надійні; за кращими скелетами типова довжина ближча до 5 м. Череп становить приблизно чверть довжини тіла. NHM у статті про плезіозаврів подає для найбільших тварин близько 10 м.

25 метрів. У серіалі BBC Walking with Dinosaurs (1999) ліоплевродон мав 25 м. За Bartlett et al. (2026) і University of Portsmouth, великі цифри 18-25 м спиралися на окремі гігантські уламки, які не можна впевнено віднести до Liopleurodon, а реконструкцію Newman & Tarlo (1967) автори відкидають як модель виду, бо в ній змішано різні екземпляри. Девід Мартілл, консультант серіалу, пояснює тодішню цифру найкращим розумінням того часу з часткою обґрунтованих припущень.

Маса. Zhao (2026) моделює тюбінгенський скелет GPIT/RE/3184 як тварину завдовжки 5,828 м і масою 1795 кг. Bartlett et al. (2026) оцінюють той самий скелет, тепер GPIT-PV-30093 (Університет Тюбінгена), у 4,47 м. Пропорції в цих реконструкціях різні, тому масу Zhao не можна прикласти до довжин Bartlett et al., і в розмірах на картці маси немає.

Швидкість. Massare (1988) розрахувала тривалі швидкості 1,8-2,7 м/с (6,5-9,7 км/год) для вибірки морських плазунів і попередила, що вони можуть бути завищені вдвічі. Motani (2002) виправив енергетичну модель і оцінював економну крейсерську швидкість за різних припущень про обмін речовин. Це різні величини, і вони не дають ривкової швидкості ліоплевродона. Чи полював він із засідки, чи переслідував здобич, не з'ясовано.

Їжа. Martill et al. (1994) відводять йому широку нішу м'ясоїда в харчовій мережі Оксфордської глини. Гачечки головоногих і рибні рештки в шлунку одного пліозавра з Оксфордської глини обговорює Smith; чи це саме L. ferox, напевно не встановлено, а вторинне поїдання (здобич могла бути в шлунку проковтнутої тварини) теж не виключене, тому обидва зв'язки позначено як "мабуть". Конкуренцію із Simolestes vorax виведено зі спільної ніші, а не зі знахідки.

Вік скелета. Незрощені шви хребців традиційно вважали ознакою молодої тварини. Vincent et al. (2024) визначили екземпляр з Туарсе (Франція) як дорослий за іншими кістками й попереджають, що в пліозаврид самі ці шви погано показують вік.

Голотип. Sauvage (1873) описав вид за одним зубом BHN 3R 197 з Ле-Васта; тепер він у Музеї природознавства Лілля (Vincent et al. 2024).

Вік. 165,3-161,5 млн років є межами келовейського ярусу за ICS, а не датами появи й зникнення виду. Bartlett et al. (2026) обмежують надійні знахідки L. ferox нижнім-верхнім келовеєм; ширші історичні записи потребують перегляду.

Схема. Схему скелета й силует узято з реконструкції Zhao (2026); вона старша за переглянуті пропорції Bartlett et al. і не підігнана під позу малюнка.

Родичі. Ketchum & Benson (2022) і Benavides-Cabra et al. (2025) ставлять Liopleurodon поруч із групою з Pliosaurus і брахаухенін (Brachaucheniinae); Fischer et al. (2023) додають до цієї групи Gallardosaurus, а у Vincent et al. (2024) з ширшою вибіркою зв'язки всередині родини пліозаврид здебільшого не розв'язані. Vincent et al. (2024) до перегляду роду визнають у Liopleurodon лише L. ferox і, слідом за попередніми працями, відносять колишні L. macromerus та L. rossicus до Pliosaurus. Найближчу живу групу визначити не вдається: у Jenkins et al. (2026) завроптеригії за одним методом лягають поза гілкою черепах і архозаврів, а за іншим поруч з ящірками й зміями.

Звідки ми це знаємо

  1. Paleobiology Database contributors. Paleobiology Database: occurrences of Liopleurodon ferox
  2. Bartlett et al. (2026). Re-evaluating body size in the Middle Jurassic pliosaur Liopleurodon ferox Sauvage, 1873
  3. International Commission on Stratigraphy. International Chronostratigraphic Chart v2026/06
  4. University of Portsmouth. Jurassic sea monster was smaller than once thought, but no less formidable
  5. Fischer et al. (2022). Ecological signal in the size and shape of marine amniote teeth
  6. Martill et al. (1994). The trophic structure of the biota of the Peterborough Member, Oxford Clay Formation (Jurassic), UK
  7. Massare (1988). Swimming capabilities of Mesozoic marine reptiles: implications for method of predation
  8. Motani (2002). Swimming speed estimation of extinct marine reptiles: energetic approach revisited
  9. James Ashworth, Natural History Museum, London. What is a plesiosaur? The prehistoric sea creatures that inspired the Loch Ness Monster
  10. Vincent et al. (2024). New remains of Liopleurodon (Reptilia, Plesiosauria) from the Middle Jurassic of western France and paedomorphosis within pliosaurids
  11. Australian Museum. Pliosaur
  12. Krahl et al. (2022). Historically transposed flipper pairs in a mounted plesiosaurian skeleton
  13. Zhao (2026). Body reconstruction and size estimation of plesiosaurs
  14. Adam S. Smith, plesiosauria.com. Diet and senses, Plesiosaur Directory
  15. Museum der Universität Tübingen. Liopleurodon ferox (Reptilia, Sauropterygia, Plesiosauria), GPIT-PV-30093
  16. Benavides-Cabra et al. (2025). A new brachaucheniine pliosaurid (Plesiosauria, Pliosauridae) from the upper Aptian of Villa de Leyva, Boyacá, Colombia
  17. Ketchum & Benson (2022). A new pliosaurid from the Oxford Clay Formation of Oxfordshire, UK
  18. Jenkins et al. (2026). The phylogenetic origin of turtles
  19. Fischer et al. (2023). Anatomy and relationships of the bizarre Early Cretaceous pliosaurid Luskhan itilensis
  20. Zverkov et al. (2024). Callovian Marine Reptiles of European Russia

Хто намалював і сфотографував

  • Ліоплевродон, малюнок художника: Cody Lake (LakePaleoArt2025), CC BY 4.0
  • Скелет ліоплевродона в музеї Тюбінгена: Ghedoghedo, CC BY-SA 3.0
  • Схема скелета ліоплевродона: Ruizhe Jackevan Zhao, CC BY 4.0 (віддзеркалено, обрізано поля)
  • Силует ліоплевродона: Ruizhe Jackevan Zhao, CC BY 4.0 (силует зроблено зі схеми скелета)
  • Щелепи ліоплевродона в музеї: Jonathan Chen, CC BY-SA 4.0
  • Ребро й кістка таза ліоплевродона: Jonathan Chen, CC BY-SA 4.0
  • Зуби ліоплевродона з Пітерборо: Ghedoghedo, CC BY-SA 4.0

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.