Птеранодон

Не динозавр, а летючий ящір

Pteranodon

Крилатий і беззубий. Так його назвав Отніел Марш у 1876 році. Перший вид назвали лонгіцепс, тобто "довгоголовий".

Таким він був
Птеранодон у польоті, реконструкція художника
А так під шкірою
Схема скелета птеранодона з піднятим крилом
Його скелет у музеї
Скелет птеранодона в польоті під стелею музею

Американський музей природознавства, Нью-Йорк, США. Це зліпок, зібраний з копій кісток кількох тварин.

Птеранодон літав над морем на величезних крилах зі шкіри, а в його довгому дзьобі не було жодного зуба.

Що їв

Рибу

Як здобував їжу

Ловив рибу в морі. Може, хапав її на льоту, а може, сідав на воду чи пірнав. Як саме, вчені ще не знають. 7,8,11

Мабуть

Як швидко літав

Вчені не знають 9,5

Вчені продували моделі ділянок крила летючих ящерів в аеродинамічній трубі й рахували політ птеранодона на комп'ютері. Відповіді залежать від моделі, тому точної швидкості ми не знаємо.

Який завбільшки

Розмах крил до 7 м. Це 6 дітей, якщо покласти їх у ряд. Важив до 50 кг. 3,4,5,6

Дитина
Тато

Цікаво знати

  • Птеранодон не динозавр, а летючий ящір. Летючі ящери й динозаври родичі, але сидять на різних гілках одного великого дерева. 8,10Чому?
  • Кожне його крило зі шкіри тримав один дуже довгий палець, четвертий. У тебе це безіменний палець. 11,9
  • У його довгому дзьобі не було жодного зуба. Навіть ім'я про це каже: крилатий і беззубий. 11
  • У дорослих птеранодонів розмах крил був приблизно від 3 до 7 метрів. У молодих він був менший. 3,4
  • Усередині скам'янілих птеранодонів знайшли рештки риби. Так ми знаємо, що він їв рибу. 8,7
  • Камінь у Канзасі, де лежать його кістки, утворився на дні давнього моря. Зараз там суходіл. 11,3
  • Кістки в нього були порожнисті. Тому в камені його скам'янілості часто сплющені, наче їх притиснули. 26
  • Вчені думають, що більші птеранодони з великим гребенем на голові були самцями, а менші, з маленьким гребенем, самицями. Великим гребенем самці, мабуть, хизувалися. 12Навіщо?
  • В одних птеранодонів гребінь стирчав назад, а в інших, давніших, стояв угору. 13
  • Птеранодон належить до птеродактилів. Цю групу летючих ящерів назвали на честь птеродактиля, і до неї належить також величезний кетцалькоатль. 4,14,15
  • Найменший відомий вченим молодий птеранодон мав розмах крил приблизно 1,76 метра. Навіть у нього крила були ширші, ніж зріст дитини. 16
  • Біля шийної кісточки одного птеранодона застряг зуб акули. 6
  • Птеранодони іноді ламали кістки, і ті загоювалися. Вчені знайшли загоєні переломи на кісточці біля кінчика крила і на пальці ноги. 27
  • За одним розрахунком, він ширяв над морем на теплому повітрі, що піднімається вгору, як сучасні птахи фрегати. 5

Чому?

Кого їв

  • РибаТочно знаємо

    У шлунку й у горлі скам'янілих птеранодонів знайшли рештки риби. 8,7,6

  • Риба енходусМабуть

    Кісточки цієї риби лежали разом із двома птеранодонами. Мабуть, це його обід. 2

Хто на нього полював

  • Акула кретоксиринаТочно знаємо

    Зуб цієї акули застряг біля шиї птеранодона. Чи вона напала на живого, чи їла мертвого, невідомо. 6

  • Акула скваликораксТочно знаємо

    На кістці птеранодона є сліди зубів цієї акули. Вона його їла, але чи вбила, невідомо. 17

Коли жив

Крейдовий період, 89,8-72,2 млн років тому 1,2

Це вік шарів землі, у яких знаходять його кістки. Точно, коли цей вид з'явився і коли зник, невідомо.

Перм
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Неоген
89,8-72,2

Де знайшли кістки

Земля сьогодні

Тут знайшли кістки

Материки весь час дуже повільно рухаються. Карта "Як тоді" є науковою реконструкцією: сьогоднішні обриси суходолу пересунуто туди, де вони були тоді.

  • Канзас, США
  • Південна Дакота, США
  • Вайомінг, США

Хто ще жив на цьому материку в той самий час

Північна Америка

Родичі

Найближчі родичі

Найближчі родичі птеранодона це інші види птеранодонів, а з інших летючих ящерів, мабуть, тетідракон. Із тих, хто живе зараз, найближча його рідня це птахи, хоч і дуже далека. 22,23,24

  1. Найближчі родичі в довіднику

    Спільний предок жив за 70-85 мільйонів років до птеранодона. Разом вони: Птеродактилі. У всіх, хто далі на цій гілці, є: кісточка долоні перед пальцем-крилом дуже довга.

    З ними:

  2. Далі

    Спільний предок жив за 80-140 мільйонів років до птеранодона. Разом вони: Летючі ящери. У всіх, хто далі на цій гілці, є: кожне крило зі шкіри тримає один дуже довгий палець.

    З ними:

Показати далеких родичів

  1. Ще далі

    Спільний предок з динозаврами жив приблизно за 160 мільйонів років до птеранодона. Разом вони: Летючі ящери й динозаври.

    З ними:

  2. Змії, ящери й динозаври

    Спільний предок жив за 170-210 мільйонів років до птеранодона.

    З ними:

  3. Плазуни й птахи

    Спільний предок жив за 170-220 мільйонів років до птеранодона.

    З ними:

  4. Плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок із ссавцями жив за 230-270 мільйонів років до птеранодона. У всіх, хто далі на цій гілці, є: до народження малята ростуть у мішечку з рідиною, чи то в яйці, чи то в мами в животі.

    З ними:

  5. Тіктаалік, плазуни, птахи, ссавці та їхні давні родичі

    Спільний предок жив за 300-370 мільйонів років до птеранодона.

    З ними:

  6. І ще далі

    Спільний предок жив приблизно за 360 мільйонів років до птеранодона.

    З ними:

  7. Тварини з щелепами

    Спільний предок жив за 350-400 мільйонів років до птеранодона. У всіх, хто далі на цій гілці, є: щелепи, які відкриваються й закриваються.

    З ними:

  8. Двобічні тварини

    Спільний предок жив за 440-670 мільйонів років до птеранодона. У всіх, хто далі на цій гілці, є: ліва й права половинки тіла, схожі одна на одну.

    З ними:

  9. Тварини

    Спільний предок жив за 480-810 мільйонів років до птеранодона.

    З ними:

Хто жив поруч

  • Платекарпус

    Мозазавр, морський ящір. Плавав у тому самому морі. 3

  • Клідаст

    Ще один мозазавр із того самого моря. 3

  • Тилозавр

    Теж мозазавр, жив у тому самому морі. 3

Знамениті знахідки

Шия птеранодона LACM 50926 із зубом акули
Шия птеранодона з музею в Лос-Анджелесі. Червона стрілка показує зуб акули, що застряг біля кісточки.
Скелет птеранодона UALVP 24238 у камені
Вчені сперечаються, як назвати цей скелет. У дослідженні 2017 року його віднесли до птеранодона.
Череп птеранодона YPM 1177, стара фотографія
Череп, за яким вчені описали птеранодона. Його викопали у 1876 році.

Для дорослих

Розміри. Розмах крил дорослих від 3 до 7 м залежно від особини й виду (Bennett 2000; Witton & Habib 2010). Наведені тут оцінки маси стосуються моделей великих особин: 18,6 кг при розмаху 5,34 м і 36,7 кг при 5,96 м (Goto et al. 2022); Hone et al. (2018) наводять 35-50 кг при розмаху близько 6 м. Це модельні оцінки, а не зважування чи діапазон мас усіх дорослих. Картка порівнює розмах крил.

Швидкість і політ. Witton & Habib (2010) припускають динамічне ширяння, як в альбатроса. Palmer (2011) продував в аеродинамічній трубі узагальнені моделі ділянок крила великих птерозаврів, а не саме птеранодона; його результати підтримують повільний політ і термічне або схилове ширяння, а Goto et al. (2022) обговорюють їх застосування до птеранодона й за власним моделюванням віддають перевагу термічному ширянню над морем. Моделі розходяться в масі, властивостях крила й методах, тому крейсерської чи максимальної швидкості ми не показуємо.

Риболовля. Рештки риби в шлунку (NHM; Bestwick et al. 2018) і в горлі (Hone et al. 2018) доводять, що він їв рибу, але не показують, як він її ловив. Bestwick et al. (2018) розглядають ловлю з поверхні, хапання на льоту й годування на плаву; Американський музей природознавства схиляється до пірнання. Кістки риби Enchodus поруч із двома скелетами з Південної Дакоти Hargrave (2007) тлумачить як імовірний вміст шлунка.

Види. Картка описує рід Pteranodon загалом. Bennett (1994) визнає два види, P. longiceps і P. sternbergi. Kellner (2010) виділив sternbergi в окремий рід Geosternbergia, а скелет UALVP 24238 назвав Dawndraco kanzai. Martin-Silverstone (2017) повернула цей скелет до P. sternbergi і пояснила його відмінності статтю. Тут прийнято два види одного роду; sternbergi трапляється нижче в розрізі Ніобрари.

Самці й самиці. Bennett (1992) розрізняє імовірних самців і самиць за розміром і формою тазу й вважає великі гребені самців демонстраційними. Kellner (2010) сумнівається в широких поясненнях статтю чи віком, а Martin-Silverstone (2017) пояснює відмінності UALVP 24238 саме статтю. Стать окремих скелетів лишається тлумаченням.

Акули. На шийному хребці зібраного скелета LACM 50926 лежить зуб акули Cretoxyrhina mantelli; він не пробиває кістку. Hone et al. (2018) тлумачать це як укус, але полювання від поїдання мертвої тварини не відрізнити. Ehret & Harrell (2018) описали сліди укусів Squalicorax kaupi на кістці птеранодона з крейди Мурвілл в Алабамі.

Ріст. Bennett (1993) вважав, що птеранодон ріс швидко. Bennett (2018) за найменшим відомим екземпляром з розмахом 1,76 м доводить, що молоді вже літали й годувалися самі. Yang et al. (2023) за ростом кінцівок припускають більше батьківське піклування, ніж у дрібних птерозаврів. Це конкурентні тлумачення, а не спостереження за родиною.

Вік і родичі. Кістки трапляються у формації Ніобрара в Канзасі (пізній коньяк і сантон) і в сланцях П'єрр у Південній Дакоті й Вайомінгу (кампан); для P. longiceps Американський музей природознавства наводить близько 85 млн років. Точних першої й останньої появи немає, тому показано інтервали шарів з PBDB. Птерозаври лежать на пташиній лінії архозаврів поза динозаврами (Nesbitt et al. 2017). Птеранодон належить до Pterodactyloidea, групи, названої за птеродактилем; до неї входить і Quetzalcoatlus.

Череп YPM 1177, за яким описано P. longiceps, зібрав Семюел Віллістон у 1876 році; він зберігається в Пібодівському музеї Єльського університету.

Родичі. Pêgas et al. (2025) ставлять найближчим до P. longiceps вид P. maiseyi, а до цієї пари P. sternbergi; Kellner (2010) виділяв sternbergi і maiseyi в окремий рід Geosternbergia. Сестринським до роду Pteranodon Longrich et al. (2018) і Pêgas et al. (2025) отримують Tethydraco, хоча Labita & Martill (2021) за будовою крила відносили Tethydraco до аждархід. Alamodactylus у Pêgas et al. (2025) стоїть поруч із парою Pteranodon і Tethydraco, а в Longrich et al. (2018) на гілці никтозавра. Серед живих тварин найближчі до птерозаврів це птахи, бо птерозаври лежать на пташиній гілці архозаврів (Ezcurra et al. 2020).

Звідки ми це знаємо

  1. Paleobiology Database. Pteranodon occurrence records, with geographic coordinates, stratigraphy and age intervals
  2. Hargrave (2007). Pteranodon (Reptilia: Pterosauria): stratigraphic distribution and taphonomy in the lower Pierre Shale Group (Campanian), western South Dakota and eastern Wyoming
  3. Bennett (2000). Inferring stratigraphic position of fossil vertebrates from the Niobrara Chalk of western Kansas
  4. Witton & Habib (2010). On the Size and Flight Diversity of Giant Pterosaurs, the Use of Birds as Pterosaur Analogues and Comments on Pterosaur Flightlessness
  5. Goto et al. (2022). How did extinct giant birds and pterosaurs fly? A comprehensive modeling approach to evaluate soaring performance
  6. Hone et al. (2018). Evidence for the Cretaceous shark Cretoxyrhina mantelli feeding on the pterosaur Pteranodon from the Niobrara Formation
  7. Bestwick et al. (2018). Pterosaur dietary hypotheses: a review of ideas and approaches
  8. Natural History Museum, London. Pterosaurs: The truth about these 'flying dinosaurs'
  9. Palmer (2011). Flight in slow motion: aerodynamics of the pterosaur wing
  10. Nesbitt et al. (2017). The earliest bird-line archosaurs and the assembly of the dinosaur body plan
  11. American Museum of Natural History. Pteranodon longiceps
  12. Bennett (1992). Sexual dimorphism of Pteranodon and other pterosaurs, with comments on cranial crests
  13. Kellner (2010). Comments on the Pteranodontidae (Pterosauria, Pterodactyloidea) with the description of two new species
  14. Andres & Langston (2021). Morphology and taxonomy of Quetzalcoatlus Lawson 1975 (Pterodactyloidea: Azhdarchoidea)
  15. Hone (2012). Fossil Focus: Pterosaurs
  16. Bennett (2018). New smallest specimen of the pterosaur Pteranodon and ontogenetic niches in pterosaurs
  17. Ehret & Harrell (2018). Feeding traces on a Pteranodon bone from the Late Cretaceous (Campanian) Mooreville Chalk in Alabama, USA
  18. Bennett (1994). Taxonomy and systematics of the Late Cretaceous pterosaur Pteranodon (Pterosauria, Pterodactyloidea)
  19. Martin-Silverstone (2017). Redescription of Dawndraco kanzai Kellner, 2010 and reassignment of the type specimen to Pteranodon sternbergi Harksen, 1966
  20. Bennett (1993). The ontogeny of Pteranodon and other pterosaurs
  21. Yang et al. (2023). Allometric wing growth links parental care to pterosaur giantism
  22. Pêgas et al. (2025). Azhdarchid pterosaur diversity in the Bayanshiree Formation, Upper Cretaceous of the Gobi Desert, Mongolia
  23. Longrich et al. (2018). Late Maastrichtian pterosaurs from North Africa and mass extinction of Pterosauria at the Cretaceous-Paleogene boundary
  24. Ezcurra et al. (2020). Enigmatic dinosaur precursors bridge the gap to the origin of Pterosauria
  25. Labita & Martill (2021). An articulated pterosaur wing from the Upper Cretaceous (Maastrichtian) phosphates of Morocco
  26. Yale News. Winged reptile family nests in renewed Peabody Museum's main lobby
  27. Bennett (2003). A survey of pathologies of large pterodactyloid pterosaurs

Хто намалював і сфотографував

  • Птеранодон у польоті, реконструкція художника: Matt Martyniuk, CC BY 3.0
  • Скелет птеранодона в польоті під стелею музею: Matt Martyniuk, CC BY 3.0
  • Схема скелета птеранодона з піднятим крилом: Witton & Habib, CC BY 2.5 (віддзеркалено)
  • Силует птеранодона з розкритими крилами: Matt Dempsey, CC BY 4.0 (переведено в PNG)
  • Шия птеранодона LACM 50926 із зубом акули: Abramowicz & Hone, CC BY 4.0
  • Скелет птеранодона UALVP 24238 у камені: Martin-Silverstone et al., CC BY 4.0
  • Череп птеранодона YPM 1177, стара фотографія: Eaton, Public domain

Звідки карта

Ми анонімно рахуємо відвідування, без cookies.